Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
2. Особа, яка відповідає за шкоду, завдану малолітньою особою, звільняється від такої відповідальності, якщо доведе, що завдана шкода не перебуває у причинному зв’язку з її діями чи бездіяльністю, що кваліфікуються як несумлінне здійснення виховання та нагляду або як ухилення її від здійснення виховання та нагляду. При цьому для звільнення від відповідальності особа має довести відсутність несумлінного ставлення як до виховання, так і до нагляду (ухилення від здійснення виховання чи нагляду).
У ч. 1 слово «ними» («вони» в орудному відмінку) вжито помилково. Логічне тлумачення цього законодавчого положення дає підставу для висновку про те, що це слово повинне бути замінене на слово «їх» («вони» у родовому відмінку), а текст цієї частини слід доповнити словом «ними», яке слід поставити після слова «здійснені» і перед словом «або». Такі операції з нормативним текстом у процесі його тлумачення слід визнати припустимими з урахуванням загального невисокого техніко-юридичного рівня актів національного законодавства, в тому числі законів.
3. Частина 1 ст. 1178 ЦК перерозподіляє обов’язок доказування у справах про відшкодування відповідальними особами шкоди, завданої малолітніми дітьми. За загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 60 ЦПК [33]). У зв’язку з цим на позивачів у справах про відшкодування шкоди зазвичай покладається обов’язок довести факт правопорушення, якого припустилася особа, яка завдала шкоди, наявність шкоди та причинного зв’язку між правопорушенням та шкодою. У силу презумпції вини особи, що завдала шкоди, обов’язок доведення відсутності вини несе ця особа. На виняток із цього загального правила ч. 1 ст. 1178 ЦК покладає на особу, відповідальну за шкоду, завдану малолітнім, обов’язок доводити відсутність не тільки її вини, а і причинного зв’язку між її діями (бездіяльністю) та шкодою, яка причинена малолітньою особою.
4. Ухилення від здійснення виховання та нагляду має тлумачитись як умисні дії чи бездіяльність. Несумлінне ставлення — це один із варіантів необережної вини. Це набагато менш жорсткий щодо відповідальної особи варіант вини, ніж той, який випливає із ч. 1 ст. 614 ЦК, відповідно до якої особа є невинуватою лише тоді, коли вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Сумлінне — це чесне, старанне, ретельне виконання своїх обов’язків.
Але ж сумлінне виконання обов’язків щодо виховання має поєднуватись з виконанням обов’язків щодо матеріального забезпечення (утримання) дітей та інших осіб, що передбачає трудову діяльність, яка теж вимагає сумлінного ставлення до виконання трудових обов’язків. За таких умов недостатня участь у вихованні дітей, викликана необхідністю належного виконання трудових обов’язків, роботою за сумісництвом з метою матеріального забезпечення сім’ї, не може кваліфікуватись як несумлінне ставлення до виховання малолітніх осіб або до нагляду за ними.
5. Закони, що стосуються закладів освіти та окремих їх видів, положення про окремі види навчальних закладів, нормативно-правові акти про охорону здоров’я не формулюють положень про обов’язок навчальних закладів або закладів охорони здоров’я здійснювати нагляд за малолітніми, що перебувають у таких закладах. Лише в Законі «Про дошкільну освіту» [134] та Положенні про дошкільний навчальний заклад [317] зазначається на здійснення дошкільними навчальними закладами «догляду» за дітьми, який (догляд), очевидно, включає до себе і нагляд. Формулюються також положення про обов’язок навчальних закладів забезпечувати безпечні та нешкідливі умови перебування в навчальному закладі, із яких (положень) випливає обов’язок навчального закладу здійснювати нагляд за малолітніми, який би виключав завдання шкоди іншим малолітнім. Проте із загальних положень, що формулюють обов’язки навчальних закладів та педагогічних працівників здійснювати виховну функцію, можна зробити висновок, що вони несуть обов’язок здійснювати нагляд за малолітніми, які знаходяться в навчальних закладах. Обов’язок здійснювати нагляд за малолітньою особою може встановлюватись також договором. Ідеться про цивільно-правовий договір, бо якщо батьки уклали трудовий договір (про найм особи на роботу та покладення на неї обов’язку здійснювати, зокрема, нагляд за малолітньою особою), то працівник несе відповідальність за заподіяну шкоду відповідно до норм трудового права.