Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
6. Частина 3 ст. 1178 ЦК застосовується у випадках, коли функції опікуна стосовно малолітньої особи відповідно до ст. 66 ЦК виконує навчальний заклад, заклад охорони здоров’я або заклад соціального захисту населення.
7. Батьки і заклади (особи), про які йдеться у ч. 2 і 3 ст. 1178 ЦК, несуть обов’язок відшкодувати шкоду в частках, що визначені за домовленістю між ними або рішенням суду, якщо малолітня особа завдала шкоди як внаслідок винних дій чи бездіяльності батьків, так і внаслідок вини цих закладів. У силу букви ч. 4 ст. 1178 ЦК це правило поширюється на усиновлювачів і опікуна. Частина 4 ст. 1178 ЦК може бути поширена на іншу фізичну особу, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи (ч. 1 ст. 1178 ЦК). Застосування ч. 4 ст. 1178 ЦК за аналогією до таких осіб обґрунтовується тим, що ч. 4 ст. 1178 ЦК встановлює лише порядок розподілу обов’язку відшкодувати шкоду між батьками (усиновлювачами), опікунами, з одного боку, та закладами і особами, зазначеними у ч. 2 ст. 1178 ЦК, — з іншого. Що стосується обов’язку відшкодувати шкоду, то він установлений ч. 1 та 2 цієї статті, а ч. 1 ст. 1178 ЦК передбачає обов’язок відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не тільки батьків (усиновлювачів), опікунів, а й фізичних осіб, які на правових підставах здійснюють виховання малолітніх осіб.
8. Якщо до досягнення особою, яка у малолітньому віці завдала шкоди іншій особі, повноліття шкода не буде повністю відшкодована або якщо шкода відшкодовується на користь потерпілого у вигляді періодичних платежів, після досягнення малолітньою особою повноліття обов’язок осіб, вказаних у ч. 1 — 3 ст. 1178 ЦК, відшкодувати шкоду не припиняється. Як виняток із цього загального правила після досягнення повноліття особою, яка, будучи малолітньою, завдала шкоди іншій особи, суд може покласти на особу, що досягла повноліття, обов’язок відшкодувати шкоду частково або в повному обсязі. Таке рішення суд може постановити за наявності одночасно таких умов: 1) особа завдала шкоди, будучи малолітньою, життю або здоров’ю потерпілого; 2) особа, що завдала шкоди в малолітньому віці та досягла повноліття, має достатні кошти для відшкодування шкоди; 3) відповідальні за шкоду батьки, усиновлювачі, опікуни, інші особи (ч. 1 ст. 1178 ЦК) є неплатоспроможними або померли.
Частиною п’ятою ст. 1178 ЦК встановлюється виняток із загального правила ч. 2 ст. 31 ЦК, відповідно до якого «малолітня особа не несе відповідальності за завдану шкоду». Отже, ч. 5 ст. 1178 ЦК визнає малолітніх осіб частково деліктоздатними.
Стаття 1179. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
1. Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
2. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
3. Обов’язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
1. Неповнолітня особа відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах, тобто за наявності вини. При цьому також діє презумпція вини, яку неповнолітня особа має право спростувати.
2. Частина 2 ст. 1179 ЦК покладає субсидіарну відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітнім, на батьків (усиновлювачів), піклувальника. Умовами покладання на цих осіб субсидіарної відповідальності є: 1) відсутність у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування шкоди; 2) субсидіарно відповідальна особа не довела відсутності своєї вини. Частина 2 ст. 1179 ЦК не передбачає можливості покладення субсидіарної відповідальності на іншу фізичну особу, яка на правових підставах здійснює виховання неповнолітньої особи. Немає будь-яких підстав поширювати ч. 2 ст. 1179 ЦК на таких осіб за аналогією. Обсяг відповідальності субсидіарно зобов’язаної особи — частково або в повному обсязі.