Майдан. (Р)Еволюція духу
- Автор: Мухарский Антон Дмитриевич
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-966-97425-1-3
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Майдан. (Р)Еволюція духу». Краткое содержание книги:
Публічні інтелектуали, громадські діячі, філософи, історики, письменники, художники, герої й очевидці революційних днів української історії в щоденниках, есе й ексклюзивних інтерв’ю розповіли про темний і світлий бік Майдану, версії причин і наслідків, «білих плям» і таємничих збігів у подіях листопада-лютого 2014 року.
Видання розраховане на коло читачів, яким цікава контраверсійна точка зору на українську історію, політику і культуру.
В тривожні часи формування політичної нації саме націоналісти є рушієм спротиву і кулаком оборони, і це закономірно. Той факт, що половина з них відверті папуаси, не має вас лякати. Більш ніж половина мешканців мого під’їзду вопше патентовані неандертальці, але ж я не пизджу про це у фейсбуках через день.
І наостанок. Подумайте, а чи правильно ви розумієте гасло «Україна понад усе!»? Україна, шановні, це наш дім. В нашому домі є певні проблеми — прорвало каналізацію з калом і обвалюється стеля, і поки ми цього не подолаємо, так — наш дім понад усе! От зробимо ремонт і поміркуємо про те, де має стояти журнальний столик, якого кольору будуть шпалери, і чи не образить когось із співмешканців не таке розташування холодильника на кухні. Ми це обов’язково зробимо, але пізніше.
Насильство і кепська карма
Feb. 1st, 2014 at 2:29 AM
Ці ліберальні тьоті з фейсбуку, клянуся, доведуть до сказу будь-яку притомну людину.
«Ой, ну я тоже канешно против тітушек, но нельзя же так! Как можна біть чєлавека, каторый біл чєлавека? Разве етім можна астанавіть насіліє?»
Звичайно, можна, шановні тьоті. Часом це взагалі єдиний можливий інструмент. Якщо побити чєловєка, котрий побив чєловєка, то ймовірність того, що він знову битиме чєловєка, суттєво зменшується. Це називається гарантованим дзеркальним покаранням, і це є тактичною миттєвою кармою. Ну не всі ж здатні прораховувати майбутнє і зважати на наслідки, які колись, можливо, настануть. Тим більше наслідки морального гатунку.
Серед співвітчизників і досі багато таких цікавих людей, що мимоволі дивуєшся, як вони взагалі здатні ходити і розмовляти одночасно, настільки вони тупі. З них і комплектують зграї тітушок.
Запорука чистої карми, шановні тьоті, не в тому, щоби підставляти дупу під удари долі. Запорука чистої, прозорої карми в тому, що пиздити треба сильно, але з любов’ю і всєпрощєнієм. Як ото Крішна пану Арджуні казав — накуй гуманізм, дайош громадянську рішучість! Ну або якось так.
Хоча особисто я є прихильником іншої парадігми. Такої, що треба бути похітрей і поізворотлівєй. Але це не кожному личить, бо тут треба вміти. Взагалі, я за ситуативність в діях. Бо жізнь, шановні, одна, а тітушек дохуя.
Ніхто не підкаже, де можна взяти крупнокалібєрну снайперську рушницю з глушитєлєм і прицілом? Дайте дві!
Донбас на тємє
Feb. 4th, 2014 at 3:51 AM
Існують певні стереотипи про Донбас. Наприклад, відомий мем «Донбас ніколи не стояв на колінах!». І це є так, але мова тут про героїчних футбольних ультрас сходу, котрі є трьомастами спартанцями України, а зовсім не про бурякові кабінетні їбальники і не про їхніх кріпаків-землейобів, в яких і колін нема, самі лише маслаки, якщо чесно.
Колись дуже давно я познайомився з маріупольськими хулами, які приїхали гуляти в Гуляйполе, і мали там цікаві адміністративні пригоди. Шо я вам скажу, друзі. Частина з них виглядала як брітіш-ультрас міжнародного ґатунку. І не лише через кежуал, а саме через вираз очей і через манеру триматися.
Це були пацани з 1968-го року. Але не совітсько-брежнівського 1968 року, ні. Це були пацани тупо з Лондона відповідного часу. Що цікаво, вони мали з собою рудого малого, який припиздив в цей провінційно-гоповський парадайс на такому лютому ірокезі, що королева Вікторія мала б віддатися йому прямо на місцевому ринку, якби знала про його існування.
Ну, звичайно, в них одразу ж почалася знана тєма «хто за кого ганяє», потім невеличке непорозуміння з криворізькими говнарями-анархо-цоями, та конфлікт із місцевою армянською діаспорою, у вигляді пантового мудака в гарній сорочці.
Що це було?
Це була ще одна цеглинка в будову розуміння обставин.
Футляр совкової української стабільності
Feb. 5th, 2014 at 2:20 PM
Одним із найцікавіших феноменів людської свідомості є несприйняття нею очевидного. Події навколо Майдану дають нам тонни цікавого антропологічного матеріалу для подальшого вивчення на користь людству.
Дехто просто не вірить своїм очам, тому і намагається пояснити Майдан звичними кліше. Щось таке знайти хитре, якусь нестиковочку абощо. На кшталт «та це вони самі своїх і вбили на Грушевського», «ну поміняють одних олігархів на інших і шо далі?».
Це легко зрозуміти і навіть пробачити. Совковій свідомості дуже непросто осягнути, що народний вибух можливий без конспірологічних схем, без чиїхось далекоглядних зазіхань і ретельного планування. Совок, навіть якщо побачить всю цю двіжуху на власні очі, так просто не переконається і не повірить. Завжди буде сидіти в голові оце кріпацьке «ой, шото тут нє то».