Першому гравцеві приготуватися

>

Мій аватар тепер стояв на цьому відкритому полі, на захід від білого дому. Вхідні двері старого вікторіанського маєтку були забиті, а всього в декількох ярдах від мене, в кінці доріжки, що вела до будинку, була поштова скринька. Будинок оточував щільний ліс, а за ним виднівся ряд нерівних гірських піків. Зліва я побачив шлях, що вів на північ, там, де він і мав бути.

Я побіг до задньої частини будинку. Знайшов там невелике, ледь прочинене вікно, силою відчинив його та забрався всередину. Як і слід було очікувати, я опинився на кухні. В центрі кімнати був дерев’яний стіл, а на ньому лежала довга коричнева торбинка і пляшка води. Поруч стояв камін, а сходи вели на горище. Коридор зліва вів до вітальні. Все як у грі.

Але на кухні також були речі, які в описі цієї кімнати не згадувалися. Плита, холодильник, кілька дерев’яних стільців, раковина і декілька рядів кухонних шаф. Я відкрив холодильник. Він був забитий нездоровою їжею. Закам’яніла піца, пудинги в стаканчиках, м’ясні нарізки, а також широкий вибір соусів у пакетиках. Я перевірив шафи. Їх заповнювали консервовані та сухі продукти. Рис, паста, суп.

І пластівці.

Ціла шафа була набита коробками вінтажних пластівців на сніданок, більшість з яких перестали виробляти ще до мого народження. «Фрут Лупс», «Ханікомбс», Лакі Чармс», «Каунт Чокула», «Квісп», «Фростед Флейкс». Позаду ховалася самотня коробка «Капітана Кранча». Спереду на упаковці чітко виднілись слова: «Безкоштовний іграшковий свисток усередині!»

Нефритовий ключ затаїв капітан.

Я висипав вміст коробки на прилавок, розсипавши всюди золоті самородки пластівців. Тоді помітив його — невеликий пластиковий свисток у прозорій целофановій обгортці. Я зірвав целофан і взяв свисток у руку. Він був жовтим, з мультяшним обличчям капітана Кранча, витиснутим на одній стороні, і маленькою собачкою на іншій. З обох сторін були витиснені слова «Боцманський свисток капітана Кранча».

Я підняв свисток до губ аватара і дмухнув у нього. Але звук не з’явився і нічого не сталося.

Але тоді у свисток подуй, коли трофеї всі здобуті.

Я поклав свисток у кишеню і відкрив торбинку на кухонному столі. Усередині побачив зубчик часнику і додав його в свій інвентар. Тоді побіг на захід, у вітальню. Підлогу вкривав великий східний килим. Навколо стояли антикварні меблі, схожі на ті, що я бачив у фільмах сорокових років. У західній стіні були дерев’яні двері з дивними вирізаними персонажами. На протилежній стіні висів красивий скляний ящик для трофеїв. Він був порожнім. На ящику стояв ліхтар на батарейках, а прямо над ним висів блискучий меч.

Я взяв меч і ліхтарик, тоді скрутив східний килим, знаючи, що під ним прихований люк. Відкрив його та побачив сходи, які вели вниз до темного підвалу.