Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

Відносини Пантикапею з іншими полісами в пізньоархаїчний час маловідомі. Монета, що карбувалася в цьому місті, мала обіг майже на всій території Боспору, що теж вказує на становище міста як лідера в регіоні. Ситуація із поширенням монет схожа з тією, що склалася у VI ст. до н. е. в Північно-Західному Причорномор'ї з монетою-стрілкою. В обох регіонах символіка на них пов'язувалася з головним патроном колонізаційного руху і багатьох полісів — Аполлоном Спасителем. На підставі цих монет можна припустити, що одразу ж після заснування кількох колоній вони створювали в кожному регіоні релігійні амфіктіонії на базі єдиного культу Аполлона і традиції їх існування в метрополії[517]. Таке об'єднання було запорукою міцності в разі нападу ворогів на далекій окраїні античного світу. Тривалий час на монетах не ставилася назва міста.

На останньому етапі мілетсько-іонійської колонізації греки поступово почали обживати місця менш сприятливі екологічно й демографічно. Набагато пізніше заселення Нижнього Подністров'я, розташованого між двома найранішими апойкіями — Борисфеном та Істрією, було невипадковим. Можливо, причиною такого пізнього освоєння цього регіону були менш сприятливі екологічні умови для ведення сільського господарства. Адже порівняно з Боспором нижньодністровські поліси ніколи не славилися своєю хлібною торгівлею. Не можна не враховувати і того факту, що в усі часи основна кількість поселень знаходилася на східному березі, дещо безпечнішому, бо на землях від Тіраса до Борисфена в цей час тут не було ще ні осілих аборигенів, ні номадів. Головна ж небезпека загрожувала із заходу — від різних племен Подунав'я (фракійців, агафірсів, скіфів та ін.)[518].

Найдавнішим поселенням у Нижньому Подністров'ї був Ніконій, або Ніконія, на східному узбережжі Дністровського лиману біля сучасного села Роксолани. Дату його заснування відносять до різного часу: середина, друга половина, остання третина і, нарешті, останнє десятиліття VI ст. до н. е.[519]. Хоч Ніконій і згадується давніми авторами [Ps.-Scyl., 68; Strabo., VII, 3, 16; Ptolem., Ill, 10, 8] і навіть має визначення хоріон — укріплене місце [Ps. Arrian., 87], однак порівняно з основними апойкіями Північного Причорномор'я виглядає в цей час малорозвинутим.

Вважається, що Ніконій був заснований Істрією і перебував у економічній залежності від неї[520]. Однак Ольвія була дещо спроможнішою здійснити переселення, ніж Істрія, власна територія якої значно розширилася лише з середини IV ст. до н. е. Але в останній чверті VI — на початку V ст. до н. е. обидва поліси перебували ще в процесі свого становлення і зміцнення. Навряд чи вони, а особливо їх округи, були настільки перенаселені, щоб виникла потреба в субколонізації Нижнього Подністров'я. Навпаки, відомо, що в райони Подунав'я і Нижнього Побужжя в цей час прибула велика кількість нових епойків з Іонії.