Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
4. У ч. 1 ст. 345 ГК [31] кредитні операції визначаються шляхом посилання на Закон «Про банки і банківську діяльність». Відповідно до ст. 49 цього Закону кредитні операції визначаються широко. До них належать не тільки розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, а і організація купівлі і продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг), надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань, які передбачають їх виконання у грошовій формі, придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг), лізинг.
Але положення Цивільного кодексу щодо кредитування не можуть поширюватись на відносини, які визнаються Законом «Про банки і банківську діяльність» кредитними операціями, крім операцій щодо розміщення залучених коштів, тобто операцій щодо надання кредитів.
5. Щодо кредитної діяльності банків Національним банком України відповідно до його компетенції (п. 4 частини першої ст. 7 Закону «Про Національний банк України» [103]) встановлюються численні публічно-правові вимоги. Порушення цих вимог тягне відповідні права та обов’язки у публічно-правових відносинах між банком та
Національним банком, але не може вплинути на дійсність кредитних договорів, які укладаються банками з позичальниками.
6. Відповідно до визначення кредитного договору у ч. 1 ст. 1054 ЦК, він, на відміну від договору позики, є консенсуальним.
Стаття 1055. Форма кредитного договору
1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
1. Стаття 1055 ЦК встановлює категоричну вимогу про письмову форму кредитного договору та визнає нікчемними договори, якими ця вимога порушується.
2. Відповідно до ч. 2 ст. 346 ГК встановлюються такі правила, що регулюють відносини на стадії укладення кредитного договору: 1) для прийняття банком рішення про укладення кредитного договору (про надання кредиту) позичальник має звернутись до банку з клопотанням (заявою), в якому зазначається характер кредитного договору, мета використання кредиту, сума кредиту (в абзаці другому ч. 1 ст. 346 ГК некоректно зазначається «сума позички». Позичка — це зовсім інший інститут цивільного права, що регулюється ст. 827 — 836 ЦК). До клопотання додається техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації;
2) банку надається право попередньо (до підписання кредитного договору) вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.
3. Частина 3 ст. 346 ГК, в принципі, визнає право сторін кредитного договору визначити за домовленістю розмір процентів за користування кредитом, але забороняє надавати безвідсоткові кредити (крім випадків, коли таке право банку надається спеціальним законом). Крім того, встановлюється, що передбачений кредитним договором розмір процентів за користування кредитом не може бути нижчим, ніж процентна ставка, яку виплачує сам банк, і процентна ставка, що виплачується ним за депозитами (ч. 3 ст. 346 ГК).
Стаття 1056. Відмова від надання або одержання кредиту
1. Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.