Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 1053. Новація боргу у позикове зобов’язання
1. За домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням.
2. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047 цього Кодексу).
1. Позиковим зобов’язанням може бути замінений будь-який борг. Частіше це є доцільним, коли борг є грошовим. Але і в такому випадку необхідно виявляти крайню обережність, оскільки у цивільно-правових відносинах виникають об’єкти оподаткування різними видами податків, у цій же сфері виникають інші численні юридичні факти, що породжують, змінюють та припиняють податкові права та обов’язки. Не буде ніяких проблем, якщо позиковим зобов’язанням замінити зобов’язання щодо оплати товарів, робіт, послуг. Можна найти відповіді і на питання, пов’язані з заміною позиковим зобов’язанням обов’язку сплатити пеню чи відшкодувати збитки. У глухий кут попадає така ситуація у разі заміни одним позиковим зобов’язанням різних за своєю правовою природою обов’язків боржника (оплатити товари, роботи, послуги, сплатити неустойку, відшкодувати збитки тощо) та наступного лише часткового виконання зобов’язання, що виникло внаслідок новації. З метою запобігання ситуаціям правової невизначеності доцільно було б здійснювати новацію в позикове зобов’язання лише боргу з оплати товарів, робіт, послуг.
§ 2. КРЕДИТ
Стаття 1054. Кредитний договір
1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
1. Із визначення кредитного договору в ч. 1 ст. 1054 ЦК випливає, що кредитним є договір позики, предметом якого є виключно грошові кошти, а позикодавцем (кредитодавцем) в якому є фінансова установа. Фінансова установа визначається в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [135] як юридична особа, яка відповідно, до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
2. Фінансові послуги визначаються як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансового активу (п. 5 ч. 1 ст. 1 названого вище Закону). Перелік послуг, що належать до категорії фінансових, наводиться в ст. 4 цього Закону. Надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, є одним із видів фінансових послуг. Термін «фінансовий кредит», що вживається в ст. 4 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»[135], означає дещо інше, ніж кредит в розумінні ч. 1 ст. 1054 ЦК, оскільки фінансові кредити відповідно до названого Закону надаються тільки кредитними установами, тобто установами, які відповідно до закону мають право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик. До кредитних установ належать банки, кредитні спілки. Ломбарди до кредитних установ не належать, але вони мають статус фінансових установ і право надавати грошові кошти на підставі кредитного договору за умовами про сплату процентів.
3. Право надавати кредити виникає за умови належної реєстрації фінансової установи в порядку, встановленому законом. Державна реєстрація банків здійснюється відповідно до ст. 17 Закону «Про банки і банківську діяльність» [122]. Інші юридичні особи набувають статусу фінансової установи після внесення про них запису до відповідного державного реєстру фінансових установ (ч. 1 ст. 7 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). Крім того, надання кредитів можливе тільки за наявності банківської (частина перша ст. 47 Закону «Про банки і банківську діяльність») або іншої відповідної ліцензії (частина третя ст. 5 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). На відносини щодо ліцензування банківської діяльності і діяльності щодо надання фінансових послуг чинність Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» [90] не поширюється (ст. 2 цього Закону).