Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
1. Правило, сформульоване в першому реченні ч. 1 ст. 1050 ЦК, стосується лише грошової позики, оскільки тут зазначається на «суму позики». Воно конкретизує обов’язки позичальника шляхом прямого зазначення на застосування ст. 625 ЦК. Але робити звідси висновок про неможливість застосування до позичальника, який прострочив виконання зобов’язання щодо повернення суми позики, інших мір відповідальності, або про звільнення його в зв’язку з застосуванням ст. 625 ЦК від інших обов’язків, підстав немає. По-перше, в ч. 2 ст. 625 ЦК встановлені проценти за прострочення виконання грошового зобов’язання. Тому і інший розмір процентів, про який йдеться у цій статті, має бути встановлений договором за прострочення виконання грошового зобов’язання.
Отже, зазначення в ч. 1 ст. 1050 ЦК на ст. 625 ЦК не виключає застосування ч. 1 ст. 1048 ЦК. Тобто закону не суперечить стягнення з позичальника, який прострочив повернення суми позики, процентів, передбачених як ч. 2 ст. 625 ЦК, так і ч. 1 ст. 1048 ЦК. По-друге, із правила, сформульованого в першому реченні ч. 1 ст. 1050 ЦК, не випливає заборона на стягнення з позичальника, який прострочив повернення суми позики, пені, встановленої договором. По-третє, сплата відсотків відповідно до ст. 625 і ст. 1048 ЦК та пені не звільняє позичальника від обов’язку відшкодувати збитки відповідно до загального правила ст. 623 ЦК чи спеціального правила ст. 229 ГК [31].
2. Правило, сформульоване в ч. 1 ст. 1050 ЦК, покладає на позичальника, який прострочив повернення речей, визначених родовими ознаками, обов’язок сплатити неустойку та проценти, якщо вони передбачені договором, як це допускається ч. 2 ст. 1048 ЦК. Це правило не виключає застосування загальних правил, що покладають на боржника обов’язок відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання (ст. 623 ЦК; ст. 225 ГК [31]).
3. Частина 2 ст. 1050 ЦК не виключає пред’явлення позикодавцем до позичальника вимог про сплату грошових сум відповідно до ст. 625 ЦК, про сплату неустойки, в тому числі пені, та про відшкодування збитків (ст. 623 ЦК; ст. 225 ГК).
Стаття 1051. Оспорювання договору позики
1. Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
1. Оскільки договір позики є реальним, оспорювання факту одержання позичальником грошових коштів або речей є оспорюванням самого договору. Незалежно від дотримання сторонами договору позики вимоги закону про його письмову форму, за наявності такої вимоги рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків на підтвердження того, що гроші або речі не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж це передбачено договором. Це — значно більш жорсткі обмеження видів доказів, ніж ті, які встановлені ст. 218 ЦК.
2. Обмеження щодо видів допустимих доказів, встановлені ст. 1051 ЦК, не застосовуються, якщо договір позики було укладено під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.
Стаття 1052. Забезпечення виконання зобов’язання позичальником
1. У разі невиконання позичальником обов’язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
1. Позичальник звільняється від обов’язків, передбачених ст. 1052 ЦК (повернути позику та сплатити проценти на вимогу позикодавця у зв’язку з розірванням договору), тільки тоді, коли невиконання ним обов’язків щодо забезпечення (забезпечення в розумінні ст. 546 ЦК) повернення позики, в тому числі втрати забезпечення або погіршення його умов, стало наслідком обставин, за які відповідає позикодавець. Про інші обов’язки позичальника у ст. 1052 ЦК не йдеться. Але це не виключає застосування до позичальника заходів відповідальності, передбачених законом або договором.