Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
4. Положення ст. 1048 ЦК не виключають дії спеціальних правил Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [135], відповідно до яких надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою (п. 6 ст. 4), фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти (п. 5 ч. 1 ст. 1). Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. Отже, в інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається. Зокрема, одна юридична особа, що не має статусу фінансової установи, не може надати грошові кошти іншій юридичній особі за умов позики зі сплатою відсотків.
Стаття 1049. Обов’язок позичальника повернути позику
1. Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
2. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
1. Зазначення в абзаці першому ч. 1 ст. 1049 ЦК на обов’язок позичальника повернути грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, не може тлумачитись так, що це виключає сплату відсотків, оскільки ст. 1049 ЦК регулює лише відносини щодо повернення позичальником позики, і не стосується сплати відсотків.
2. Якщо договором позики не встановлений строк повернення позики або цей день, визначений моментом пред’явлення вимоги, застосовується не загальне правило ч. 2 ст. 530 ЦК, а спеціальне правило, яке покладає на позичальника в таких випадках обов’язок повернути позику впродовж тридцяти днів від дня пред’явлення вимоги (договором може бути встановлено інший строк).
3. Частина 2 ст. 1049 ЦК виходить із того, що дострокове повернення позики позичальником на його власний розсуд є неможливим, оскільки порушувало б право позикодавця на отримання процентів. Якщо ж позика є безпроцентною, то позичальник має право достроково повернути позику (якщо інше не встановлено договором).
4. Щодо речей, визначених родовими ознаками, в ч. 3 ст. 1049 ЦК логічно визначається момент повернення позики. Таким є момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками. Що стосується повернення грошових коштів шляхом безготівкового їх перерахування, то тут встановлене суто спеціальне правило, яке є не сповна логічним і яке тому неправильно було б застосовувати для визначення моменту виконання грошового зобов’язання в інших випадках. Справа в тому, що зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця може бути не здійснене взагалі чи здійснене з простроченням з вини банку, який був вибраний позикодавцем та який його обслуговує. Покладення відповідальності за ці порушення на позичальника є недостатньо логічним, але стосовно договору позики грошових коштів має застосовуватись якраз це правило.
Стаття 1050. Наслідки порушення договору позичальником
1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 — 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
2. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.