Чужинець на чужій землі
- Автор: Хайнлайн Роберт Энсон
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-0090-6
- Переводчик: Ганна Литвиненко
- Жанр: Социально-философская фантастика
Электронная книга - «Чужинець на чужій землі». Краткое содержание книги:
— Дорогенька, ти й справді маєш зрозуміти, у тебе вроджений талант. Ти Венера, як і завжди, а Марс — на час цієї кризи — підсилений: це одночасно і твій чоловік, і той хлопець Сміт. Меркурій — це доктор Гаршоу. Щоб відвести невідповідність, спричинену посиленням Марса, поки криза не мине, Венеру має підтримувати Меркурій. Але у тебе мало часу; Венера утримуватиме вплив, поки не досягне меридіану, залишилося лише сім хвилин від зараз, після цього твій вплив буде слабшати. Ти маєш діяти швидко.
— Тобі було б слід попередити мене раніше.
— Моя люба, я чекала біля телефону весь день, готова діяти відразу ж. Зірки розповіли мені природу кожної кризи; вони ніколи не говорять нам деталей. Але ще є час. Тут у мене доктор Гаршоу чекає на лінії; все, що необхідно — так це звести їх особисто, якщо це можливо, ще до того, як Венера перетне меридіан.
— Що ж... Добре, Еллі. Я витягну Джозефа з якоїсь дурної конференції, але приведу його сюди. Тримай цю лінію відкритою. Дай мені номер телефону цього доктора Ракшоу, — чи ти зможеш перевести дзвінок туди?
— Я можу перемкнути його звідси. Просто приведи містера Дугласа. Поквапся, люба.
— Покваплюсь.
Коли обличчя Агнес Дуглас зникло з екрану, Беккі пішла до іншого телефону. Її професія вимагала достатньої кількості телефонних апаратів; це становило її найбільші витрати у справі. Радісно наспівуючи собі щось під ніс, вона зателефонувала брокеру.
Розділ 17
Коли мадам Везант зникла з екрану, Джубал Гаршоу відкинувся на спинку крісла.
— Сюди! — сказав він.
— Добре, бос, — підтвердила Міріам.
— Ось це — для групи «Справжній досвід». Вкажи на обкладинці, що я хочу, щоб оповідач мала звабливе контральто.
— Можливо, варто спробувати мені?
— Не до такої міри звабливе — тож помовч. Знайди мені перелік недійсних прізвищ, який ми отримали від Бюро перепису; обери одне з них і додай невинне, жіночне ім'я до нього як псевдонім. Ім'я дівчини, що закінчується на «а», завжди передбачає ліфчик розміру «С».
— Треба ж! Але ім'я жодної з нас не закінчується на «а». Тому ти — паразит.
— А ти — пласкогруда погань, чи не так? «Анжела»; її звуть — «Анжела». Заголовок: «Я вийшла заміж за марсіанина». Початок: «Усе своє життя я хотіла стати астронавтом. Абзац. Коли я ще була крихітною, з веснянками на носі та блиском в очах, то збирала кришки від коробок, як це робили мої брати, і плакала, коли мама не дозволяла мені надягти у ліжко шолом Космічного курсанта. Абзац. У ті безтурботні дні дитинства мені й не снилося, якою дивною, гірко-солодкою долею стане моя дитяча мрія...»
— Бос!
— Так, Дорказ?
— Тут ще дві проблеми.
Джубал встав з крісла біля телефону.
— Зачекай на продовження. Міріам, сядь біля телефону, — він пройшов до вікна, побачив два авто, на які вказувала Дорказ, вирішив, що це, напевно фургони, і що вони можуть приземлитися на його приватній власності.
— Ларрі, зачини двері у кімнату. Анно, вберись у свою мантію. Спостерігайте за ними, але тримайтеся подалі від вікна; я хочу, щоб вони подумали, що у будинку нікого немає. Джилл, тримайся близько біля Майка і не дозволяй йому робити жодних різких рухів. Майк, ти робиш те, що тобі скаже Джилл.
— Так, Джубале. Робитиму.
— Джилл, не відпускай його, хіба що не буде іншого вибору. Щоб не дозволити їм підстрелити когось з нас, я маю на увазі. Якщо вони виб'ють двері — нехай, я радше сподіваюся на це. Джилл, якщо все дійде до межі — я б хотів, щоб він схопив лише пістолети, а не людей.
— Так, Джубале.
— Переконайся, що він це розуміє. Цей неконтрольований відсів копів слід припинити.
— Телефон, бос.
— Йду, — Джубал дуже повільно повернувся до телефону. — Всі ви тримайтеся подалі від мікрофона. Дорказ, можеш подрімати. Міріам, запиши заголовок на потім: «Я вийшла заміж за людину». Він сковзнув у крісло, коли Міріам встала, і сказав:
— Слухаю.
Ввічливий привабливий чоловік дивився на нього з екрану.
— Доктор Гаршоу?
— Так.
— Зачекайте, будь ласка. З вами говоритиме Генеральний Секретар, — це означало, що потрібно буде вклонитися.
— Добре.
Екран замиготів, потім зображення відновилося — на ньому був Його Ясновельможність Вельмишановний Джозеф Еджертон Дуглас, Генеральний Секретар Світової Федерації Вільних Націй.
— Доктор Гаршоу? Я зрозумів, що вам потрібно поговорити зі мною. Вперед.