Пора серця. Листування
- Автор: Бахман Ингеборг, Целан Пауль
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Книги — XXI
- ISBN: 978-617-614-033-7
- Переводчик: Петр Васильевич Рыхло
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Пора серця. Листування». Краткое содержание книги:
Любовні стосунки між обома найвидатнішими німецькомовними поетами після 1945 р. починаються у повоєнному Відні. Інґеборґ Бахман студіює там філософію, для Пауля Целана Відень — тільки проміжна станція. У травні 1948 року вони знайомляться, наприкінці червня він їде до Парижа. Їхнє листування після розлуки спочатку нечасте, нерішуче, відтак воно набирає обертів і продовжується в нових драматичних фазах. Кожна з цих фаз мас своє власне обличчя: свій особливий тон, свої теми, свої сподівання, свою динаміку, свою власну форму мовчання. Наприкінці 1961 р. листовний діалог й особисті зустрічі припиняються, після того як психічна криза Целана під час т. зв. «афери Ґоль» досягає свого апогею.
Перейти на страницу:
30-го жовтня 1960 р. Зустріч в Отель дю Лувр, присутні також Фріш і Зігфрід Унзельд.
Близько 20-го листопада 1960 р. У «Ді ноє Рундшау» з’являється «Спростовання» закидів у плагіаті Целанові за підписами Бахман, Клауса Демуса і Марії Луїзи Кашніц.
25-27-го листопада 1960 р. Целан у Цюриху: щоденні розмови, пов’язані з закидами в плагіаті в надрегіональній пресі. Це останні особисті зустрічі.
Січень 1961 р. Подячна промова Меридіан з нагоди вручення Премії Бюхнера.
Березень 1961 р. Сергій Єсенін: Поезії (переклад).
Червень 1961 р. Тридцятий рік. У Римі разом із Фрішем: Віа де Нотаріс 1 Ф.
Літо 1961 р. Джузеппе Унгаретті: Вірші (переклад).
Кінець 1961 р. Останній лист Бахман, різдвяне вітання разом з Максом Фрішем Целанові та Жизель Целан-Лестранж.
Осінь 1962 р. Розрив із Фрішем, як наслідок — серйозні психічні проблеми. Спроба самогубства.
Кінець 1962 — початок 1963 р. Клінічне лікування в Цюриху.
Кінець 1962 — початок 1963 р. Перше стаціонарне лікування в психіатричній клініці.
Від весни 1963 р. до кінця 1965 р. Берлін, напочатку — квартира в Академії мистецтв, з червня 1963 р. — у Берлін-Ґруневальд, Кьоніґсалее 35.
Липень-серпень 1963 р. Клінічне лікування в Берліні.
Кінець жовтня 1963 р. Троянда нікому.
1964 р. Початок роботи над Видами смерті. Зміни концепції, неодноразові припинення праці, нові зачинання, які тривали до смерті Бахман.
16-го квітня 1964 р. Зустріч Целана з Фрішем у Римі.
17-го жовтня 1964 р. Вручення Премії Ґеорґа Бюхнера в Дармштадті.
12-го грудня 1964 р. Зустріч з Анною Ахматовою в Римі.
1965 р. Подячна промова з нагоди вручення Премії Бюхнера Місце випадковостей з ілюстраціями Ґюнтера Ґраса.
7-го квітня 1965 р. Прем’єра опери Генце Юний лорд, лібрето Бахман.
Лютий-березень 1965 р., листопад 1965 р., травень і кінець літа 1966 р., лютий 1967 р. Щоразу — багатотижневі перебування в клініці Баден-Бадена.
24-го листопада 1965 р. Целан чинить замах на життя Жизель Целан-Лестранж, після цього — примусове лікування в різних психіатричних клініках (до 11-го червня 1966 р.).
Червень 1966 р. Залишає видавництво Фішер, підтримку якого, з огляду на аферу Ґоль, вважає недостатньою, переходить до видавництва Зуркамп.
З осені 1965 р. до кінця 1971 р. Рим, віа Бокка ді Леоне 60.
30-го січня 1967 р. Замах Целана на життя Жизель Целан-Лестранж і спроба самогубства, після цього — вимушена операція і примусове переведення до психіатричної клініки (до 17-го жовтня 1967 р.). У квітні Жизель Целан-Лестранж подає на розлучення.
18-го березня 1967 р. Розрив з видавництвом Піпер, яке для перекладу Ахматової надало перед Целаном перевагу авторові з нацистським минулим Гансові Бауману; перехід до видавництва Зуркамп.
30-го липня 1967 р. Останній лист Целана до Бахман.
19-го вересня 1967 р. Імовірно остання зустріч Целана з Фрішем у Цюриху.
Вересень 1967 р. Переведення подиху.
Вересень 1968 р. Волокнисті сонця.
21-го листопада 1968 р. Велика державна премія Австрії.
Від листопада 1968 р. до лютого 1969 р. Останнє примусове лікування в психіатричній клініці.
Близько 20-го квітня 1970 р. Самогубство в Сені.
Червень 1970 р. Диктат світла.
Літо 1970 р. Бахман додає до вже закінченого чистового екземпляра роману Маліна розділ-казку «Таємниці принцеси Каґранської», написаний після смерті Целана.
27-го і 29-го грудня 1970. Зустріч Жизель Целан-Лестранж з Інґеборґ Бахман у Римі.
Березень 1971 р. Маліна.
Вересень 1971 р. Синхронно.
Від початку 1972 р. Квартира на віа Джуліа 66, Палаццо Саккетті.
2-го травня 1972 р. Премія австрійської промисловості імені Антона Вільдґанса.
2-го січня 1973 р. Останній збережений лист Жизель Целан-Лестранж до Інґеборґ Бахман.
14-го березня 1973 р. Смерть батька.
Травень 1973 р. Подорож Польщею з виступами-читаннями. Відвідування табору смерті Освєнцим.
Літо 1973 р. Французький переклад роману Маліна, перекладач Філіп Жакоте.
25-26-го вересня 1973 р. Нещасний випадок з тяжкими наслідками, спричинений нічною пожежею.
17-го жовтня 1973 р. Смерть у римській клініці.
4-го квітня 1991 р. Смерть Макса Фріша (*1911 р.) в Цюриху.
9-го грудня 1991 р. Смерть Жизель Целан-Лестранж (*1927) в Парижі.
Перейти на страницу: