Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9502-2
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 3. П’ять років гібридної війни». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
У третьому томі «П’ять років гібридної війни» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.
Зведення новин
Минула ніч в промзоні Авдіївки була важкою, бойовики били мінами 120 мм і більшого калібру.
Про це повідомляє «Українська правда», посилаючись на бійців, які утримують промзону. ДРГ противника намагалася прорватися на нашу територію. В результаті обстрілів серед військових є двоє легких поранених уламками.
За добу в зоні проведення антитерористичної операції поранень зазнали 5 військовослужбовців.
Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО полковник Андрій Лисенко.
25 червня 2016 року
Зведення новин
За минулу добу у зоні АТО внаслідок бойових дій загиблих серед українських військових немає, двоє бійців дістали поранень.
Про це повідомив речник АП з питань АТО Андрій Лисенко.
За його словами, з моргу лікарні ім. Калініна у Донецьку в напрямку РФ вивезли 26 тіл російських військовослужбовців.
Бойовики обстріляли з мінометів та гранатометів контрольний пост «Майорськ», де несуть службу військовослужбовці Держприкордонслужби та ЗСУ.
Про це повідомили у Держприкордонслужбі України.
26 червня 2016 року
Зведення новин
Донецький напрямок - найнебезпечніший, бойовики б’ють з артустановок. Про це пресцентр АТО повідомляє на сторінці в Фейсбук.
За минулу добу загиблих серед українських військовослужбовців не було, троє зазнали поранень.
Про це повідомив речник Адміністрації президента з питань АТО Олександр Мотузяник.
27 червня 2016 року
Зведення новин
В районі Попасної російські окупанти обстрілювали з протитанкових ракетних комплексів. Про це повідомляє пресцентр штабу АТО.
За минулу добу в зоні АТО один український військовослужбовець загинув, четверо отримали поранення.
Про це повідомив спікер адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко.
28 червня 2016 року
Зведення новин
На Донбасі біля н.п. Широкине українські військові затримали вісьмох бойовиків.
Про це повідомив прес-офіцер сектору «М» Віталій Кирилов в ефірі «112» каналу.
За його словами, затримання відбулося під час планової операції силовиків, які здійснювали обхід своїх позицій та натрапили на нову обладнану позицію бойовиків.
В районі н.п. Водяне захоплено у полон 8 російських окупантів та вилучено зброю, біля Широкиного — недопущено проникнення ДРГ на територію, підконтрольну українській стороні.
Про це повідомили у пресцентрі штабу АТО.
29 червня 2016 року
Ірина Вовк «На щиті. Спогади родин загиблих воїнів»
ВАСИЛЬ СЛІПАК («МІФ») (20.12.1974 — 29.06.2016). ДУК «Правий сектор»
Коли Орест побачив у мережі відеоролик про свого брата, екіпірованого броником і зброєю, то ніби знайшов підтвердження своїм здогадам.
— Василю, що ти там робиш? — спитав брата під час однієї із розмов. — Я щойно побачив відео, де ти в бронику, з автоматом.
— Оресте, то така гра, — так легко й безтурботно говорив «Міф», що важко було не повірити. — Я відомий у Франції, і таким способом я можу привертати увагу до того, що відбувається тут на Сході. То була знімальна група Громадського телебачення, ми зробили такий ролик та й все. Надіюся, він буде ефективним, як думаєш?
— Думаю, так... — ніяково відповідав Орест, продовжуючи підозрювати, що брат чогось недоговорює, але Василевій акторській легкості й простоті в розмові важко було не вірити.
— Брате, не переживай, усе добре, фронт далеко, гарна погода.
Орест вірив. Зрештою, Василь навіть у своїх інтерв’ю жодного разу не сказав «я воюю», він замінював це словами «я там був». І йому продовжували вірити всі, окрім тих, хто воював тим часом пліч о пліч із ним. А правда відкрилася для всіх, і для сім’ї в тому числі, уже після його смерті, коли про нього почали багато писати й говорити. Тоді з’ясувалося, де він воював, де отримав поранення, хто були його друзі... Була лавина інформації, і подужати її найріднішим давалося важко...
— Того 29-го червня вранці я відкрив фейсбук і бачу цю новину... — у дуже виваженого й послідовного в спогадах Ореста затремтів голос. — Я одразу захлопнув ноутбук. Насправді, я тоді не знав, що робити, то був шок. Але я розумів, що це таки сталося. Його немає. Того дня було дуже багато дзвінків, різноманітних,