Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
— Хочете знати, в чому головна помилка нашого сві ту? — продовжував Гуру. — Подивіться, як розв'язувалася в ньому «єврейська проблема». Я не збираюся докладно ха рактеризувати цей історичний народ. На цю тему написано й видано гору літератури, є «Єврейська енциклопедія»… Торк нуся лише того, чого не розуміють, точніше, не хочуть, вперто не хочуть розуміти.
Сподіваюся, ви знаєте, що євреї — нащадки Авраама, Йосипа і Якова-Ізраїля (Богоборця), ті, кому дав закон Мойсей, перетворивши їх у націю, з ким уклав договір сам Бог, пообіцявши їм своє покровительство и землю. Єдине, що від них вимагалося, так це вірності й неухильного дотримання заповідей (даних через Мойсея), а також поведінки згідно з певними морально-етичними нормами. То було близько 3,5 тисячі років тому. Але й тепер — у духовному розумінні — це той самий народ, який переконливо спростовує тезу вашого приятеля Л. Гумільова про те, що строк життя будь-якої нації — 1,5–2 тисячі років. До речі, це важливо й для розуміння української нації.
В народі, як і в людині, душа важливіша за тіло. Сутність людини — це не м'ясо, шкіра, кістки, а насамперед душевні якості. Те ж саме можна сказати й про народ. «Тіло» єврейського народу багато разів оновлювалося за 3–4 тисячі років. А душею він залишився таким же, як і за Мойсея. І не випадково, повертаючись до своєї землі обітованої, він повертається до своєї одвічної мови й релігії (іврит й іудаїзм в Ізраїлі мають державний статус).
Єврейський народ зберігся духовно (хоча, як уже говорилося, тіло оновлювалося не раз). Причина цього — своя національна релігія, свій єврейський Бог. У аріїв, навпаки, нічого національного в Мітрі немає. Бог Сонця для всіх, хто хоче йому вірити. Арії неначе «баражують» землю, точніше, північну півкулю. Вони приходять до інших народів, підносять їх духовно й водночас асимілюються, «розчиняються» в них. Поле діяльності аріїв — уся північна півкуля, окрім Китаю.
Як вже зазначалося, аріїв як народу або етнічної групи давно немає. Етнічно вони припинили своє існування близько 1,5 тисячі років до н. е., виконавши свою головну місію: забезпечили перехід людства від збиральництва, примітивного скотарства й полювання до агротехнології «виробничо-степового» типу, виплеканої в легендарній країні Куш і прищепленої пізніше в Аратті (Трипільська культура).
Всесвітньо-історична місія євреїв: створити, виростити духовний «геном» і потім ввести його в тіло яфетичної раси, тобто запліднити арієзовані народи. Цей духовно-інтелектуальний «геном» створювався протягом двох тисячоліть специфічного ізольованого життя єврейської нації, яка, зазнаючи на собі жорстоких експериментів історії, відпрацьовувала до дрібниць закони життя — етику, мораль, віру. А дозрів він у вигляді вчень Мойсея — Христа на початку нашої ери. В єврейському середовищі народився не просто Бог усього яфетичного (арієзованого) світу, народилося ціле вчення, досить складне, але й досить досконале.
Цілком зрозуміло, що Вчення Мойсея — Христа могло народитися лише в середовищі високоінтелектуального народу з величезним історичним досвідом, складною долею. Такий жереб випав євреям, які успадкували інтелект Єгипту, проте відкинули його дух, стали на шлях вироблення соціального «генома», спроможного виступити духовним зародком сучасної цивілізації.
А що ж арії? Вони виконували зовсім іншу, однак не менш складну й відповідальну місію — готували середовище» «тіло» для сприйняття іудейського «генома». Християнська релігія вимагала попередньої цивілізаторської місії, підготовки світу в економічному, етнічному, морально-політичному і духовному талані.
Місіонери намагалися «запровадити» християнство серед негрів й індіанців Америки, арабів і китайців. І що ж? Навіть там, де це вдавалося зробити, християнізація не приносила особливих результатів. У багатьох регіонах воно існувало штучно. Християнство, протягом 1,5 тисячі років виплекане досить дорогою ціною в Палестині, входить «у плоть і кров» яфетичних, народів, які тривалий час (протягом 1,5 тисячі літ) інтелектуально й духовно готувалися до цього. Сим (євреї), записано в Біблії, з'єднується з Яфетом, але не з Хамом.
Отже, потрібні були тисячоліття для формування «партнерів». Пише після відповідної підготовки вони з'єдналися. Рік створення світу в аріїв — 5508, а в євреїв — 3760 до н. е. Окремі начала, окремі долі аж до Христа. Нарешті Християнське вчення, у якому духовно злилися іудаїзм і мітраїзм. А далі в землях України станеться й етнічне єднання.