Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника
- Автор: Сідак Володимир Степанович, Осташко Тетяна Сергіївна
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Темпора
- ISBN: 978-966-8201-75-2
- Жанр: История
Электронная книга - «Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника». Краткое содержание книги:
Вперше публікуються матеріали судової та слідчої справ П. Болбочана, його листи до провідників Директорії УНР, уривки зі спогадів сучасників.
Книга розрахована на всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
На місцях у Губерніях, де ще не походили Республіканські війська де-не-де є анархія, але селяне як тільки узнають який повинен бути порядок введений Директорією то підтримують спокій і вичикують. Відносно дипломатичних зносин я послав письмо через Нідерляндського консула міста Харківа військам Антанти, котрі висадились в Севастополі. Копію цього письма я надіслав Вам, збіраюсь надіслати делегацію в Севастопіль, на днях послав нове письмо Антанті через того ж Нідерляндського консула, котрий інформував союзників про зносини німців з большевиками. Нідерландський консул з свого боку дуже гаряче взявся за нашу справу і теж має відомости, що Харьківський 1-й Німецький корпус хоче пустити большевиків на Харьківщину в Донецький басейн для боротьби з союзниками. Нідерляндський консул збирався сьогодня або завтра пробратися до Кременчуга, щоби від себе побалакати по дроту з вищим представником Нідерляндським в Київі і передати через нього союзникам про німецькі події. Німці йому з Харькова забороняли балакати з Київом; між иншим консул сказав мені таку фразу: «Я Вас запевняю, що Антанта пришле Вам свій отряд, як допомогу проти німців і большевиків». Здається, що я кончив, маючи на увазі, що мій Н[ачальни]к Ш[та]бу зараз повинен бути у Вас і Ви все узнаєте, моя політика досить гуманна до сеї пори об’ясняється тим, що всі наші вороги находяться під захистом німецьких штиків, якби я свою політику змінив раньше, то німці уже давно б ліквідували всю нашу Національну справу — на лівім березі. Ви знаєте, що німці хотіли мене заарештувати в Харькові, но агентура мене спасла, та і взагалі про це навіть не слід і балакати. Не дивлячись на те, що Скоропадський 408 сипе міліонами, щоб мене доставити в Київ, ми скоро всі будемо в Київі і Скоропадський буде в наших руках. Я тепер слухаю Вас, Пане Отамане, може деякі питання я упустив.
ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. — Я радий, що нарешті маю можливість говорити з Вами. Перш усього від імені Директорії і від свого дякую Вам, Вашим помічникам і славним козакам підлеглого Вам Республіканського Війська за успішну боротьбу з прислужниками Гетьманської влади і твердо вірю, що в найближчі дні вся Україна буде під владою Директорії. Мені доложили, що Ваш Н[ачальни]к Ш[та]бу вже в Козятині, я його ще не бачив, він одержить докладні інформації і вказівки з якими негайно виїде до Вас. До його приїзду вважаю необхідним поінформувати Вас: