Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

Документ № 2

Розмова Головного отамана С. Петлюри 404 з отаманом П. Болбочаном по телеграфу [25]

10 грудня 1918 р.

Значка «633»

БАЛБАЧАН. — Дуже радий, що маю з Вами балакати; я сьогодні тільки вранці приїздив в Кременчуг. Ви вже знаєте про відносини німців до дорученої мені армії; якщо не знаєте в дрібницях, то мій Н[ачальни]к Штабу 405, котрого я пісЛав до Вас з докладом, все Вам об’яснить. В додаток до всього, що Вам відомо і що доложе Вам Н[ачальни]к Штабу я Вам можу доложити, що мій план за послідні дні трохи міняється: до сеї пори я бився з гетьманцями, большевиками, донськими козаками і Добровольчою Армією і з німцями тримався вичікуючої тактики, тепер же мушу стати на активний шлях проти німців, бо в деяких місцях я вже можу бути сильніший від них. Німецький фронт зараз є дуже важним, бо Ви знаєте, що німців на цім боці особливо на Харківщині дуже багато і всі такі частини у них тут, що виконують всі бажання своєї К[оман]ди в точности. Я прошу Вас, Пане Отамане, не забувати, що стадія організації армії у мене скінчиться тілько 2022 грудня і зараз я оперірую тілько з тими частинами, котрі були сформовані раніше, між якими головну роль грає в цих операціях 2-ий Запоріжський полк, котрий зараз розвернувся в Республіканську Запоріжську дівізію, останні частини, котрі недавно почали формуваться, серіозної ролі в активних операціях раніш 20–22 грудня, проявляти не можуть, не рахуючи старої Запоріжської дівізії та дівізії Палія 406; план формування доложить Вам Н[ачальни]к Ш[та]бу. Дуже важко з одягом і зброєю, правда все це покривається тим великим ентузіазмом між селянами з яким ідуть вони в Республіканські Війська. Загальної мобілізації я не роблю, бо нема куди діти людей, краще я зроблю додаткову мобілізацію, коли буде потрібно; відносно бойових подій можу підкреслити, що доручені мені Республіканські Війська бьються як лицарі і скоро на лівім березі Дніпра, де єсть іще гетьманська влада, то тілько з-за того, що німці з переважними силами дуже перешкоджали нам підтримуючи гетьманську владу. Я прошу Директорію надіятись, що дуже скоро на всій Лівобережній Україні у нас не буде ніяких перешкод, бо з німцями скоро начнем інакше балакати, — це військові справи. Відносно гражданських справ скрізь установляється влада, що була перед гетьманом, працюю в тіснім звязку зо всіма громадянськими колами. Робітники як у Харькові, так особливо у Донецькім басейні находяться зі мною в згоді, окрім большевиків. Робітникам я розрішив робітничі дружини в кількости 2600 в Донецькім басейні і до 800 людей в Харькові, дав їм зброю і інструкторів старшин. Це елемент, котрий цілком на нашій стороні. О призначенні губерніяльних комісарів мені допомагав Національний Союз 407. Дуже Вас прошу порайте мені, кого призначити Губерніяльним Комісаром Харьківщини, ця справа дуже важна, а кандідатів у мене немає.