За східнім обрієм [Спомини про пережите]
- Автор: Шумук Данило
- Год: 1974
- Язык: украинский
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «За східнім обрієм [Спомини про пережите]». Краткое содержание книги:
В силу обставин перервати ту хворобливу мовчанку і надати відповідний хід тій справі, із-за якої ми тут зібралися, довелося мені.
— Ми сюди зібралися з приводу ваших «таємних» зборів, які ви, під керівництвом Воробйова, робили цієї ночі у бувшій конторі адміністрації. Слово по поводу тих таємничих ваших «зборів» надається Воробйову. Прошу встати і з'ясувати ту вашу жалюгідну затію так, щоб більше до того питання нам не повертатися.
Воробйов помаленьку дуже неохоче піднявся і, не дивлячись на людей, сказав:
— Поскольку всё то, о чем мы с вами разговаривали в эту ночь, стало известно тем, кому не должно было быть известным, прошу считать, что ничего этого не было. В силу сложившихся обстоятельств, мы вынуждены отказаться от своих планов. Вы меня извините, ребята, что у нас вышло с тем всем так некрасиво, — сказав Воробйов і сів.
— Просимо вас, товаришу Шамаєв, зараз же скликати загальні збори каторжан і оповістити їм про те, що у зв'язку з недугою, товариш Воробйов просить, щоб його звільнили з посади голови Страйкового комітету. Так же тов. Воробйов? — повернувшись до Воробйова, запитав я.
— Так, я мою руки от всего того, что здесь делается, — сказав Воробйов, до краю ображений.
— Мы также не считаемся членами комитета. Мы больше не хотим с вами иметь ничего общего, — заявили ті шість членів Страйкового комітету з числа руських товаришів Воробйова на чолі з Морозовим.
Ось так і виник політичний кризис нашого Страйкового комітету. Із числа п'ятнадцяти членів комітету, сім чоловік на чолі з головою Воробйовим подалося до димісії. Треба було на їх місце негайно підібрати кандидатури і висунути їх на затвердження загальним зборам.
Оце так безславно закінчилась кар'єра «леґендарного» Воробйова та його полковників.
3 ґалерії всі вийшли мовчки, не озиваючись один до одного жодним словом. Воробйов з шістьома своїми вірними друзями пішли в напрямку двоповерхового бараку, де він тоді жив, Шамаєв з Королем і останніми членами комітету пішли до штабу, щоб написати порядок денний для загальних зборів. Я з своїми шістьома друзями вийшов на вулицю для обговорення того, що ми зробили. Всі були здивовані з того, що так легко вдалося розвінчати Воробйова і його групу авантюристів.
Попрощавшись із своїми товаришами, я пішов до Таращанського і студента.
— Як же ж ви там розправились із тим «полковником»? — іронічно запитав Таращанський.
Я оповів Таращанському і студентові все від початку до кінця про всю ту справу «полковника» і його «штабу». Все це скидалось в однаковій мірі як на трагедію, так і на комедію, а вірніше кажучи, та комедія з полком, задумана Воробйовим, спрямована була на страшну трагедію, але ми її відвернули з того фатального напрямку у сторону комедії.
Звичайно, для лагерної адміністрації та беріївської московської комісії краще було б, коли б це все закінчилося трагедією.
— Що ж, треба нам зараз намітити людей до комітету на місце воробйовців, — сказав Таращанський.
— Своїх людей із самодопомогової організації ми туди висувати не будемо, на це немає ніякої потреби. Ми повинні висунути кандидатів у комітет таких, які найкраще себе зарекомендували у період страйку, — сказав я.
— А чому б нам не направити своїх до комітету? — запитав студент.
— Якщо ми можемо керувати всією діяльністю комітету і контролювати її за посередництвом Короля, то навіщо направляти туди своїх людей? Від того комітет справніше працювати не буде, — відповів я.
Після тих коротеньких дискусій ми намітили шість кандидатур до комітету і шість чоловік із своїх, які мали на загальних зборах висунути їх. І одночасно своїми каналами дали настанови самодопомоговій організації активно підтримати на загальних зборах намічені і висунуті нами кандидатури.
Самодопомогова організація у період страйку працювала вийнятково жваво. Це була одинока пружина, яка невидимими артеріями охопляла весь організм політв'язнів-каторжників.
На загальних зборах все пройшло, як по нотах. Кого наші висунули в кандидати до комітету, тих загальні збори й обрали. Комітет оновився. Головою комітету вибрали Шамаєва. Після тієї воробйовської кризи комітет зміцнів і об'єднався у монолітну силу. Роль і значення Короля у комітеті ще більше утвердились.
Люди, охоплені і виховані в дусі самодопомогової організації, утвердились у великому значенні і силі її. Авторитет невидимого, але всюдисущого центру самодопомогової організації виріс і здобув нероздільне довір'я. Під впливом монолітного, досконало зорганізованого і високо здисциплінованого ядра всіх каторжан, яким і являлася самодопомогова організація, упевнились у своїх силах і всі каторжани.