Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
83 Див.: Бод^і Г/іХвок^і сов^тъ въ сердцы лііжа: /иХжъ же пре/иХдръ й^черп/іетъ го (Книга Притч Соломонових 20: 5).
84 Євангелія від св. Луки 7: 46.
85 Фраза "нетлѣнія источник" зустрічається в молитовних текстах [див., наприклад: Могила П. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 55].
86 Див.: (Я Б/ігвенЇА гдна ^Є/И/іа єг<Ь, СЗ крлсбтъ невесны^ъ й росы, й СЗ ве^днъ йстбчникшвъ hh^S (П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону 33: 13).
87 Див.: Третя книга Мойсеєва: Левит 11: 1-7.
88 Друга книга царств 22: 26.
89 Про це писали, зокрема, Арістотель (Історія тварин, 595Ь-596а) та Пліній Старший у своїй «Природознавчій історії» (VIII, 26). Так само зображували верблюда й у ренесансно-барокових емблематичних збірниках. Див., наприклад, 423-ій малюнок зі збірки «Symbola et emblemata» під назвою «Верблюд своєю ногою мѣшает воду» (підпис: "Мутная вода меня услаждает. Люблю пить мутную воду. Turbata delectat") [Емвлемы и сѵмволы избранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. 106-107].
90 Пор.: "Доброму человеку - что день, то и праздник" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 126].
91 Книга Ісуса, сина Сирахового 1:12.
92 Можливо, це парафраза Книги Йова 21: 18. Пор.: аки П/ієвьі пред в^тро/иъ, или йкоже пр^ъ, єгбже в^а вй^ръ.
93 Ці слова Сократа наводив Діоген Лаерцій (II, 34): "Він [Сократ] казав, що сам він їсть, щоб жити, а інші люди живуть, щоб їсти" [Диоген Лазртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитих философов. - Москва, 1979. - С. 114]. Крім того, Плутарх у своїх «Мораліях» («Як юнакові слухати поетичні твори», 21е) свідчив: "Сократ казав..., що погані люди живуть заради того, щоб їсти й пити, а хороші п'ють і їдять, щоб жити" [Плутарх. Как юноше слушать поэтические произведения // Памятники поздней античной научно-художественной литературы II—V века. - Москва, 1964. - С. 22]. Латинська версія цієї Сократової фрази, як її подав Квінтіліан, така: "Non ut edam vivo, sed ut vivam edo" [ЦимбалюкЮ., КобівЙ., СмуроваЛ., ЛатунЛ. Біблійна мудрість у латинських афоризмах українською та англійською мовами. - Вінниця, 2003. - С. 119]. Ця Сократова сентенція була добре відома і в старій українській літературі. Наприклад, в Івана Величковського є така епіграма: "Не жити, єже ясти; / Но ясти, єже жити" [Величковський І. Твори. - Київ, 1972. - С. 129]. Пор. також народне прислів'я: "Чоловік їсть, аби жити, а не жиє, аби їсти" [Франко, № 30964].
94 Ідеться про езопівську байку «Півень та перлина». Є й приказка: "Петуху ячменное зерно жемчужины дороже" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957.-С. 643].
95 Пор.: "В поле пшеница годом родится, а добрый человек всегда пригодится" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. -С. 776]. Див. також: "Не земля родит, а год"; "Лето родит, а не поле" [там само. - С. 904, 905]; "Не земля родить, а літо" [Номис, № 7269]; "Літо родит, не ріля" [Франко, № 30073].
96 У списку: хуждших.
97 Старі українські богослови, говорячи про особливе місце Біблії серед книжок, наголошували на тому, що вона - "єдиноє для нас средство и к полученію вѣчнаго живота, и к избѣжанію мук вѣчных, єсть наставник и утВшитель в житіи добродВтелном, грозный обличитель беззаконников" [Кониський Г. Слово в недВлю двадесят третію // Собраніе сочиненій Георгія Конисскаго, архієпископа Бѣлорусскаго. - Санкт-Петербург, 1835. - Ч. 1. - С. 26], "руководца с тмы к свѣту, от смерти к животу, от землѣ на небо и простою дорогою до Царства Небеснаго" [Транквіліон-Ставровецький К. Євангеліє учителноє. - Рахманів, 1619. - Арк. 2 (передмова до читача, б. п.)], "посланіє Божіє к людєм, посланіє, приносящеє свѣт жизни, учагцеє добронравію, устрояющеє врачевство душевноє, прописующеє правило житія добраго, содВваюгцеє умноженіє правды, свѣтилник сущеє вѣры" [Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 1 (зв.)-2 (друга пагін.)]. Як підкреслював Георгій Кониський, біблійні книги "Словом Божіим и Богодухновенным писанієм потому называются, что Дух Святый вдохнул оныя пророкам и апостолам, и язык их (как о себѣ пророк Давид написал) был трость, то єсть перо книжника скорописца самаго Бога. Человѣческія писанія, чьи бы они ни были и как бы исправно не были сложены, Словом Божіим в таком єго разумѣ назваться не моїут" [КониськийГ. Слово в недВлю Великаго поста// Собраніе сочиненій Георгія Конисскаго, архієпископа Бѣлорусскаго. - Санкт-Петербург, 1835. - Ч. 1. - С. 96].
98 Книга Притч Соломонових 31: 30-31.
99 Книга пророка Ісаї 61: 2.
100 Неточна цитата з Книги пророка Ісаї49: 8. Пор.: во вре/ИА прЇАТно пос/іХіш^ъ тебе.
101 Див.: ВсѢ/ИЪ вре/ИА Й ВрЄ/ИА ВСАЦ/ЬЙ ВЕфИ ПОД невесе/иъ: вре/ИА рлждлти Й вре/ИА О^/ИИр^ТИ, вре/ИА ыдйти Й вре/ИА ЙсТОрГЛТИ ыжденое, вре/ИА О^БИВЛТИ Й вре/ИА ц^/ійти, вре/ИА р^рХіШТИ Й вре/ИА СО^ИД^ТИ, вре/ИА П/МКЛТИ Й В|»Є/ИА С/И^АТИСА, ВрЄ/ИА рЫдЗтИ Й вре/ИА /ІИКОВ^ТИ, вре/ИА p^/METdTH Kd/ИЄНЇЄ Й ВрЄ/ИА СОВИр^ТИ Kd/ИЄНЇЄ, ВрЄ/ИА ШВВІ/И^ТИ Й вре/ИА ОуДіІ/ІАТИСА (Я ШВВІ/И^НЇА, ВрЄ/ИА ЙСМТИ Й ВрЄ/ИА ПОГЇІВ/ІАТИ, ВрЄ/ИА ^ріінйти Й вре/ИА (Яр^АТИ, вре/ИА р^^ДрЗтИ Й ВрЄ/ИА СШЙТИ, ВрЄ/ИА /ИО/ІЧ^ТИ Й ВрЄ/ИА глаголати, вре/ИА /іювйти Й вре/ИА нен^вйд^ти, вре/ИА вр^ни Й вре/ИА /ИЙріІ (Книга Екклезіястова 3: 1-8).