Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
102 Пор.: "В поле пшеница годом родится, а добрый человек всегда пригодится" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 776].
103 "Рік родить, а не лан" (лат.). Це прислів'я походить із «Дослідження рослин» Теофраста (VIII, 6, 6) [див.: Cyzevskyj D. Literarische Lesefrtichte. Ein Zitat aus Theophrast// Zeitschrift fur slavische Philologie. - 1947. - Bd. XIX. - S. 352-353]. Із посиланням на Теофраста його наводив у своїх знаменитих «Адагіях» також Еразм Роттердамський (І. 1. 44) [див.: Opera omnia Desiderii Erasmi Roterodami. - Amsterdam; London; New York; Tokyo, 1993.- Ordinis II. - T. 1. - P. 478; далі сковородинські цитати з «Адагій» відно-товуємо за цим багатотомовим виданням, зазначаючи в дужках усталений порядковий номер зібраних Еразмом приказок та прислів'їв].
104 Арістотель (гр. АрютотЁАгс;, лат. Aristoteles) (384-322 pp. до н. е.) - великий давньогрецький філософ-систематик, що його старі українські письменники називали "князем філософів" [див.: Kossow S. ПатЕ^ікоѵ, abo Zywoty ss. oycow pieczarskich. -Kiiow, 1635. - S. 5 (Do czytelnika prawoslawnego)], "найславетнішим серед усіх любомудрців" [див.: Полоцький С. Вечеря душевная. - Москва, 1681. - Арк. 241 (зв.)] тощо. Як вихованець Києво-Могилянської академії, Сковорода добре знав твори Арістотеля. Однак він не виявляв якоїсь особливої прихильності до цього мислителя. Дехто з коментаторів навіть казав про негативне ставлення Сковороди до Арістотеля [див., наприклад: Гордіевський М. Теоретична філософія Г. С. Сковороди// Памяти Г. С. Сковороди (1722-1922): Збірка статтів. - Одеса, 1923. - С. 15]. Прямих доказів цього немає, але антитетично-символічний спосіб думання Сковороди справді-таки досить далеко відбігає від арістотелівської систематики. У всякому разі, на Арістотеля Сковорода покликався тільки вряди-годи.
105 "У ритмі нам дає насолоду відомість і порядок". Це - трохи неточна цитата з Арістотелевих «Природознавчих питань» (19,39). Пор.: "cPu0|ja) 5е хак?°КЕѴ/
yVO)QL|JOV каі TETay|JEVOV aQL0|j6v EXELV".
106 Слово Росія у творах Сковороди має два значення: Мала Росія, тобто Гетьманщина, та Велика Росія, тобто Московщина.
107 Тітір - ім'я пастуха з Вергілієвих «Буколік». Перша еклога розпочинається рядком: "Tityre, tu patulae recubans sub tegmine fagi". У перекладі Миколи Зерова: "Тітіре, ти в холодку опочив-єсь під буком гіллястим" [Зеров М. Твори: У 2 т. - Київ, 1990. - Т. 1. -С. 197]. Тим часом імена собак запозичені Сковородою з Овідієвих «Метаморфоз» (III, 218, наст.) [див.: Публій Овідій Назон. Метаморфози / Переклад, передмова та примітки Андрія Содомори. - Київ, 1985. - С. 55-56].
108 "Бог веде схоже до схожого" (лат.) У своїх творах Сковорода подає цю фразу в п'яти версіях: "Similem ducit Deus ad similem"; "Similem ad similem ducit Deus"; ""0|joiov uqoc, 6|joiov ayEL Ѳео<;"; "6|jol6v y[ag>] ic, 6|joiov ay£i Ѳео<;"; "Подобнаго до подобнаго ведет Бог". Схожі слова є в Гомеровій «Одіссеї» (XVII, 218), у 8-ій книзі «Нікомахової етики» Арістотеля (1155а34) та в інших джерелах. Неважко віднайти цю сентенцію також у творах старих українських письменників, наприклад, в «Арістотелівських проблемах» Касіяна Саковича ("Написав колись Філософ, що simile appetit simile - подібне прагне подібного, а також хтось (сказав): similis simili guadet - подібне тішиться подібним" [Сакович К. Арістотелівські проблеми // Пам'ятки братських шкіл на Україні. Кінець XVI -початок XVII ст. - Київ, 1988. - С. 419]), у «Парергоні» Афанасія Кальнофойського (" ...podobne do podobnego sobie scqga sie" [Kalnofoyski A. Parergon cudow. - Kiiow, 1638. -
S. 2]) чи «Театроні» Івана Максимовича ("всяк бо подобный подобноє себѣ любит" [Максимович І. Ѳёатроѵ, или Позор нравоучителный царем, князем, владыком. - Чернігів, 1708. - Арк. 55]). При тому Кальнофойський розглядав цю тезу як усім відомий філософський загальник, а Максимович пов'язував її з платонівською традицією.
109 Можливо, Сковорода мав на думці ту обставину, яку підкреслював свого часу Ціцерон: слово дружба (amicitia) походить від слова любов (amor) (Про природу богів, 1,122) [див.: Цицерон. Философские трактаты. - Москва, 1985. - С. 99].
110 Див.: НіірбдХ же В^рОВЛВШЄ/ИХ вѣ сердце й дХіш єдйнл, й ни едйнъ же ЧТО (Я Й/И^НЇЙ свой^ъ глаголаше своє ввіти, но ба^Х й/иъ вса шбцм (Дії св. апостолів 4: 32).
111 Послання св. ап. Павла до галатів 3: 28.