Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз

— Чи не дивно, що одна людина раптом наважилася напасти на багатьох? Ось ти, Чандален, — ти зважився б прийти і майже у відкриту напасти на численного ворога? З одним списом проти луків? Зважився б?

Чандален промовчав. Птахолов спустився з піднесення і став поряд з ним, навпроти Річарда.

— Розкажи, що тобі відкрила плоть нашого ворога? Що ти побачив?

Річард сунув йому під ніс шматок м'яса:

— Цей чоловік був сином вождя!

Старійшини дружно ахнули. Птахолов не зводив з Річарда очей.

— Ти впевнений? Вбивство сина вождя — тяжка образа, Навіть для самозахисту.

У мене немає сина, але якби був… — Птахолов підвів брову. — Цього було би достатньо, щоб почати війну.

— Так, я знаю, — квапливо кивнув Річард. — Так було задумано. Не знаю вже чому, але бантаки уявили, що Плем'я Тіни їм загрожує. Щоб упевнитися, вони послали до нас сина вождя. Вони міркували так: якщо він буде убитий, значить, вони мають рацію. Коли він не повернувся, а голова його опинилася на списі, вони вирішили вдарити першими. — Він знову потряс перед старійшинами шматком м'яса. — Ця людина з якоїсь причини таїла у своєму серці зло. Він хотів, щоб війна почалася. Він напав на нас, знаючи, що буде убитий. Він бажав цього, щоб розпочати війну. Він знав, що потім його одноплемінники почнуть вбивати людей Тіни. Невже вам незрозуміло? Звуки святкування розносяться далеко, вони чують їх і знають, що ми не готові до битви. Вони йдуть! Зараз!

Старійшини боязко відійшли на крок. Птахолов повернувся до Чандалена:

— Річард-з-характером побачив біду, скуштувавши плоть ворога. Будь-який з твоїх воїнів вартий десяти. Не можна дозволити бантакам вбивати наших людей.

Зупиніть їх, поки вони не дійшли до села.

Чандален глянув на Річарда, потім знову на Птахолова.

— Ми перевіримо, чи було істинним його видіння. Я поведу своїх людей на схід. Якщо бантаки йдуть, ми зупинимо їх.

— Ні! — Вигукнув Річард, коли Келен перевела. — Вони прийдуть з півночі.

— З півночі? — Чандален поблажливо глянув на нього. — Бантаки живуть на сході, а не на півночі. Зі сходу вони і прийдуть.

— Вони розуміють, що ми будемо чекати їх зі сходу. Вони вважають, що Плем'я Тіни хоче їх перебити, і вжили заходів. Вони хочуть зробити обманний маневр і вдарити з півночі.

Чандали схрестив на грудях руки:

— Бантаки — не воїни. Вони нічого не знають про тактику. Якщо вони збираються напасти на нас, як ти кажеш, то просто підуть найкоротшою дорогою.

Тим більше що, за твоїм же словами, вони чують наше свято і знають, що ми не готові. У них немає причин заходити в обхід і нападати з півночі. Це зайва трата часу.

Річард глянув на нього:

— Вони прийдуть з півночі.

— Це частина твого видіння? — Запитав Птахолов. — Ти зрозумів це, коли їв м'ясо?

Річард зітхнув і опустив очі.

— Ні. Я бачив тільки ідучих воїнів. — Він провів рукою по волоссю. — Але я знаю, що це правда. Не можу пояснити чому, але я знаю. Вони йдуть з півночі.