Грот афаліни

— Це, якби, скажімо, аквалангісти жили в підводному домі, не потрібно було повертатися за кожним балоном на поверхню.

— Підводний дім! Ви забуваєте про витрати… Та й скільки мине часу, поки замовиш та зроблять, поки сюди доставлять, змонтують. Ні-і, це для нас фантастика. Ніхто не дасть позику під таку авантюру. А раптом кокос порожній і не проросте?

— А я думаю, якби нічого там не було, то ви не крутилися б коло того острова.

— Якого острова?! Ви що?

— Гірського.

— Не фантазуйте.

— Я знаю більше, ніж ви думаєте. Гірського?

— Гм-м… одне скажу: в цьому архіпелазі.

— На Гірському, можете не викричуватися. Мої люди вистежили вас, містере Піт! Ховаєтеся під вивіскою «Ocean science and Enqineering» — OSE[13]. Знаю також, що це американське товариство, і займається воно видобутком алмазів біля берегів Південної Африки. Має також концесії на розробку площ континентального шельфу коло берегів Австралії, Таїланду, Малайзії, Аляски. Не чув я, щоб султан Муту дозволив вам займатися цими справами і на нашій території. Виходить… Виходить, ви тут контрабандним шляхом! Або видаєте себе не за тих, ким ви є. Висновок робіть самі, чим буде все пахнути, коли вас викрити.

— Ви нас шантажуєте? Погрожуєте?

— Ні в якому разі. Я веду з вами ділову розмову. Далі… Я все-таки постараюсь довідатись, хто ви такі насправді. Це по-перше. А по друге, OSE шукає тільки алмази. А у вас, якщо судити з натяків, не алмазами пахне, а… золотом. Так? Так, так, заспокойтеся, містер Піт… Так ось, третє: у вас немає іншого виходу, як узяти й мене на паях!

Запанувала мовчанка. Мабуть, містер Піт, притиснутий до стіни, збирався з думками.

— Але ж так ми не домовлялися, містере Судзір! Минулого разу ми не про таку оплату послуг говорили! І ви вже взяли у нас завдаток.

— Минулого разу було так, а тепер буде ось так. По-перше, навчити дельфінів того, чого ви хочете, не так просто. Я поки що не знаходжу аналогів у світовій практиці. По-друге, під час минулої нашої зустрічі я ще нічого не знав про вас, розмова точилася наосліп. По-третє, в таємниці від містера Крафта ми це залишити не зможемо. Отже, ще і його доведеться в пай брати. Коли справа обернулася таким чином, то давайте займатися бізнесом чесно.

— Чесно! — іронічно гмукнув містер Піт. — І це ви називаєте чесним прийомом — брати за горло?

— Не перебільшуйте. Ви робите свій бізнес, я — свій.

— Але ж ми ще не впевнені, знайдемо там щось чи ні!

— То чого вам хвилюватися? Ви нічим не ризикуєте. Вам порожній кокос і мені порожній.

— Я повинен порадитися з моїми компаньйонами.

— Радьтеся, мені поспішати нікуди. Одне тільки зрозумійте: коли я теж буду зацікавлений у справі, то й робота з дельфінами набуде для мене нового інтересу. Можуть і терміни скоротитися.

— Я пораджуся… Я повідомлю… цими днями… Що і як… — розгублено пробурмотів Піт.

— Всього найкращого, містере Уілсон. Своїм компаньйонам передавайте від мене привіт… А сторожу на прохідній скажіть, що я просив пускати вас до мене в будь-яку годину дня. — В останніх словах Судзіра вчувалася пихатість і нахабство господаря становища.