Листи темних людей [UK]

62

Майстер Граціан х, виполювач бур'яну, себто вішатель злодіїв, чвертувач зрадників, знищувач підроблювачів і наклепниківf палій еретиків та інших, шле силу-силенну повітань синові своєї сестри, магістрові Ортуїну

Дорогесенький небоже і достохвальний пане магістре 1 Оскільки уже минуло багато літ, як ми з вами не бачились, я подумав, що добре було б написати вам листа. Почув я про вас багато див, бо слава про вас розійшлася далеко. Гомонять, що ви відомі всім, хто хоч трішки вчений, і не тільки в Кельні, а навіть за Ельбою і Рейном, надто у всій Італії і Франції. Кельнці особливо вас поважають за вашу превелику вченість, з котрою ви пишете твори проти якогось доктора і мирського піїта Йоганна Рейхліна задля оборони віри католицької. Вони з таким подивом глядять на вас, що кожного разу, коли ви йдете вулицею, на вас показують пальцями і кажуть: «Се йде магістр

Ортуїн, котрий збиткується над піїтами». Знали б вони, що ви мій небіж, то ще більш показували б на вас пальцями. Адже і я тут, у Гальберштадті, сильно знаменитий і показую свою вмілість перед превеликим здвигом народу, причому люди виявляють мені таку ж шану, як і вам. Коли я йду вулицею, то й на мене показують пальцями, як на вас показують у Кельні. Я незмірно радію, що люди вельми поважають вас і мене. Чував я також, що в Кельні живуть іще й інші мужі, ваші друзі, і також пишуть проти доктора Рейхліна, а саме Яків Гохштрат, інквізитор єретичного блуду, і магістр Арнольд Тонгрський, настоятель бурси святого Лаврентія. Всі люди вірять, що ваша трійця осяяна світлом істинної католицької віри, і гадають, що ви — троє великих світильників або ліхтарів. Сюди прилучається ще й четвертий, немов свічник чи висяча лампа, котра пе так яскраво світить, як ви, а саме пан Йоганн Пфеф-феркорн. Не сумніваюсь, що якби всіх вас чотирьох- з вашою премудрістю прив’язати до міцної палі на високому місці і підпалити купу сухого хмизу, то запалахкотіло б велріке світло світу, набагато яскравіше, ніж те, що було в Берні2. Але, дорогенький небоже, я просто жартую. Все ж, кинувши жарти, уповаю, що ваша четвірка ще стане світлом для всього світу. Бо се неможливо, аби таке велике знання, котре у вас сокрито, мало зогнити. Мені іще розповідали, що ви недавно хотіли зійтися з якоюсь старою бабою, котра продає скляний посуд біля колодязя в Кельні. Вона заверещала, люди з ліхтарями визирнули з вікон і побачили вас. Далебі, мені до душі такі ваші витівки, бо вони в сам раз підходять моєму ремеслу і близькі вам, богословам. Недавно прийшла сюди чутка, що в Кельні перебуває один піїт. Він єдиний вважає вас блазнем і називає свинопасом, себто достойним свиней і свишошника. Боже милий! Якби я тільки знав, хто сей — піїт, то повісив би його навіть дарма. Наприпослідку, любий небоже, сердечно прошу вас старатись, аби слава ваша розійшлась по всьому світу. Зрештою, я знаю, що вам зовсім не треба нагадувати про се, бо ви самі добре се знаєте і успадкували сію прикмету од дідів, прадідів, прапрадідів і прапрапрадідів. Найперше ви навчилися сього од вашої матері, любої моєї сестри; коли вона почула, що незаконнонароджені діти завсіди набагато щасливіші од законнонароджених 3, то побігла до священика і зійшлася з ним, аби спородити такого великого мужа, котрий іще прославиться на весь світ. Бувайте здорові! З Гальберштадта.