Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
14. Укладення договору перевезення вантажів повітряним транспортом підтверджується авіаційною вантажною накладною, що складається у трьох примірниках, які визнаються оригіналами, та копіями (від шести до одинадцяти).
15. Указання у ч. 4 ст. 909 ЦК на те, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу, не має ознаки такого рівня визначеності, який був би підставою для твердження про те, що такі особливості не можуть встановлюватись підзаконними актами, як це передбачено абзацом другим ч. 2 ст. 908 ЦК. Тому немає підстав заперечувати чинність, наприклад, ст. 63 СЗУ, відповідно до якої перевезення вантажів на особливих умовах здійснюється за окремими договорами, які можуть передбачати додаткову відповідальність за виконання зобов’язань щодо перевезення вантажів.
Стаття 910. Договір перевезення пасажира та багажу
1. За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу — також за його провезення.
2. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
1. Відповідно до ст. 187 КТМ доказом укладення договору морського перевезення пасажира і сплати вартості проїзду є виданий перевізником квиток. Договір морського перевезення пасажира включає і умову про доставку перевізником каютного багажу. При здачі багажу пасажир сплачує вартість його перевезення, що засвідчується багажною квитанцією. Договір морського круїзу (ст. 195 — 202 КТМ) не кваліфікується як різновид договору морського перевезення пасажира, а вважається інститутом, що існує поряд з інститутом морського перевезення пасажирів.
2. Перевезення пасажирів і багажу внутрішніми водними шляхами регулюються ст. 104 - 125 СВВТ [487].
3. Розгорнені правила, які регулюють відносини щодо перевезення пасажирів, багажу і вантажобагажу залізничним транспортом, встановлені ст. 100 — 104 СЗУ [278], Порядком обслуговування громадян залізничним транспортом [271], Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України [448].
4. Укладення договорів перевезення пасажира автомобільним транспортом має свою специфіку. Як випливає із ст. 36 і 42 Закону «Про автомобільний транспорт» [190], такі договори укладаються автовокзалами, автостанціями від імені перевізника. Договір укладається в письмовій формі, якою є пасажирський квиток. Встановлюється, що договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду. У випадках, коли пасажир користується правом пільгового проїзду, договір перевезення вважається укладеним з моменту посадки в автобус. Стосовно таксі встановлюється, що з моменту посадки пасажира договір перевезення набуває чинності (ст. 42 Закону «Про автомобільний транспорт»). Всі ці особливості визначення моменту укладення договору перевезення та набуття ним чинності не мають істотного практичного значення, а лише підкреслюють неконструктивність ідеї використання поряд з правовою конструкцією укладення цивільно-правового договору правової конструкції набуття (набрання) ним чинності (ч. 2 ст. 631 ЦК).
5. Перевезення міським електричним транспортом також здійснюється на договірних засадах (ст. 4 Закону «Про міський електричний транспорт» [175]). Відносини щодо перевезення регулюються Правилами користування трамваєм і тролейбусом в містах України [447].
Стаття 911. Права пасажира
1. Пасажир має право:
1) одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком;
2) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця;
3) купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною;
4) перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними кодексами (статутами);
5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на десять діб, а в разі хвороби — на весь час хвороби;