Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Історія польсько-українських конфліктів т.1
Історія польсько-українських конфліктів т.1 - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Історія польсько-українських конфліктів т.1

Электронная книга - «Історія польсько-українських конфліктів т.1». Краткое содержание книги:

Автор у хронологічній послідовності зібрав і упорядкував відомості про історичні події, які сприяли виникненню польсько-українських конфліктів. У першій частині книги «Експансія Першої Речі Посполитої» показано польську політику щодо України від подій, описаних у «Повісті минулих літ», до 1919 року.
Друга частина «Репресії Другої Речі Посполитої» охоплює період міжвоєнного двадцятиріччя і показує польсько-українські стосунки на основі авторського тексту, документів та інших публікацій, які підтверджують і доповнюють виклад.
1 ... 87 88 89 90 91 92 93 94 95 ... 147
Перейти на страницу:

У цій справі звертався до повітового старости і поліції, але передбачаю труднощі, — прошу пана генерала видати розпорядження, які паралізували б українську контракцію у місцевості, а для прикладу — про вислання інженера-агронома з села Янівка до Берези за антидержавну роботу. Для орієнтації доповідаю, що інженер Бабій є підпоручником резерву Війська Польського.

Бачив:

Командир 43 полку піхоти Керівник ревіндикаційної акції

/-/ КУБІЦЬКИЙ /-/ ВИСОЦЬКИЙ підполковник капітан

CAW DOK II 371.2.173

Документ 40

Православний календар (Редакція). Люблін, дня 11 грудня 1937.

До пана міністра військових справ у Варшаві.

За прикладом останніх років ми видали п'ятий річник Православного календаря польською мовою. Метою нашого видання було прищеплення православному населенню переконання, що національність не є зв'язаною з релігійним віросповіданням і що, будучи православним, можна і належить бути не тільки польським громадянином, але і добрим поляком. Окрім цього, нашим наміром є витиснути різні чужомовні видавництва, які культивують загарбницькі традиції і підказують православному населенню, що воно не є польським.

Оскільки зміцнення у місцевостях ідеї, яку поширює наш православний календар, значною мірою підтримає оборонну силу країни, осмілюємось звернутись до пана Генерала з проханням порекомендувати наше видання у військових підрозділах і ПВ до вжитку у світлицях, можливо, як пам'ятні подарунки для солдатів, які звільняються у запас.

Віримо, що пан Генерал не відмовить у нашому проханні, дозволяємо собі переслати зразковий примірник календаря на 1938 рік і залишаємось завжди готовими до послуг. (Печатка: Православний календар, поштовий ящик 123. Рахунок № 60407.) /—/ підпис нерозбірливий.

CAW, Gab. Ministra, 1,300.1.410. s. nienum.

Документ 41

Мечислав Венжик, підполковник саперів на пенсії Алея Війська Польського 12, Жолібож. Варшава, дня З грудня 1936 р.

До пана міністра військових справ у Варшаві.

Доповідаю пану міністру, що, як офіцер і кавалер ордена Віртуті Мілітарі, вважаю своїм обов'язком доповісти пану міністру причини моєї відставки з посади президента міста Луцька, а також спостереження польської праці на Волині.

У період 2,5 року праці у Луцьку додав місту маєтності у кількості близько 10 його річних бюджетів, що ствердила ревізійна комісія, а міська рада прийняла до затверджуючого відома.

Опрацював програму міських інвестицій і почав розробку плану господарського розвитку Волині, але мої проекти постійно наштовхувались на опір воєводського уряду до тієї міри, що проти мене розпочалась судова справа про перевищення влади після низки службових перевірок, які безрезультатно намагались дискредитувати моє хазяйнування.

Після встановлення, що пан воєвода Юзевський зайняв відносно мене негативну позицію, я подав у відставку, оскільки набув переконаності, що польська державна праця на Волині спирається на помилкові політичні положення.

На мою думку, польські інтереси у східних воєводствах базуються у містах, дворах і костелах.

Без Львова і Вільна, без польського землеволодіння і без костелів у східних воєводствах ми були б тільки окупантами, оскільки село не є польським.

Якщо хочемо будувати Польщу у східних воєводствах, повинні там зміцнювати міста, двори і костели, а одночасно розбудовувати промисловість, скликаючи з цією метою робітників із заходу, і опановувати торгівлю, доручаючи її польським купцям. Парцеляція польських маєтків допускається тільки за таких умов, щоб польська культура двору змінила польську культуру села шляхом закладання на парцельованих територіях зразкових, високопромислових польських господарств (як чеські й німецькі на Волині).

Економічне оволодіння територією майже завжди веде до політичного панування, отже, на Волині є небезпека, що скоро з точки зору економіки територія буде повністю захоплена українцями.

На підставі власних спостережень і почутих думок прокуратури, правництва, війська, військового вишколу «Стрільця», Союзу землевласників і ряду громадян здобув глибоке переконання, що політика пана воєводи Юзевського розбиває польське суспільство і хвалить українців до такого ступеня, що поляки стають зневаженими, а гасло «різати ляхів» стає все більше популярним.

Пан воєвода Юзевський не володіє ситуацією і навіть не орієнтується у місцевості, що є наслідком помилкової політики воєводи, щораз більше ворожої для Польщі і чужої.

1 ... 87 88 89 90 91 92 93 94 95 ... 147
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)