Квітка кохання

І цокають підборами здаля. Й таке від того цокання У всіх на серці йойкання, Що від одного погляду Хитається земля. А як на вас подивиться, Мов вистрілить в… потилицю, Що хлопці всі шепочуться, Як в лісі ясени. А потім ходять з ранами, Як продавці з бананами... І знаю: не обійдеться У хлопців без війни. 17.6.1992 р. ПЕРШОЦВІТ Мов навіжений з неї він сміявся, Розказуючи друзям і рідні: – Я вчора з нею цілий вечір прокохався, Сьогодні з нею соромно мені. Бо так своїй подрузі заліпила, Як та прийшла мене перехватить, Що в бідної в очах аж потемніло, Що в мене й досі у вушах дзвенить. А я ту сповідь слухав ловеласа І так хотів подібну десь зустріть, Щоб та могла любую віддубасить, Що та посміла мною володіть. О, як я заздрив тому ловеласу, О, де б, скажіть, собі таку зустріть? І якщо з вас такую хтось зустріне, То ви мені негайно сповістіть. Тільки б такій своє довірив серце, І хоч куди пішов би з нею в світ, І хоч язик в такої, знаю, з перцем, Але душа, як в полі первоцвіт. 11.8.1986 р. ВОРОН Гарно як тобі живеться, Вороне, в тайзі! Гріть не треба ранком чаю, Смажить кудряші. Нахилився над рікою Й воду пий весь день, А набридне пити воду Жуй собі женьшень. І ніяка тебе жаба Не почне повчать, Що тобі робити треба І куди літать. Як тобі я заздрю, друже, Хоч убий! Завжди, Як би я хотів мать крила Й вільно жить, як ти! 7.7.1986 р. ВІТЕР В КАРПАТАХ Скоро в лісі завиє губатий, Зачепившись за віти в пітьмі, І помчиться, як вихор, в Карпати, Щоб свої проспівать там пісні. І легенда веселого краю В білім платті опуститься з гір І піде там по хатах гуляти, Заглядаючи в кожного двір. А я буду далеко-далеко За тридев’ять земель від Карпат Де гулятимуть білі лелеки, І лякатимуть там жабенят. 12.7.1986 р. НА МЕЖІ НЕЙМОВІРНОГО Я живу на межі неймовірного, Де мене тільки дух не носив! Все ж для всіх був людиною вірною, Бо людей більше всього любив. 6.6.2009 р. ЦІЛУЙ І НЕ ЛІНУЙСЯ – Ти сказала: цілуй, не лінись, Як було в юні роки колись, Як колись ти під тінню беріз Цілував мої кінчики кіс. Ти шептала, що будеш моя І що будеш зі мною щодня. А як став я тебе цілувать, То від мене ти стала втікать... Так чому ти мовчиш, як будяк? Чи то я вже цілую не так? 30.6.1986 р. ЩО Є КРАЩЕ? У неї посмішка, як промінь. Яку даси догану їй, Якщо в душі, як гляне – повінь І безкінечний буревій. Ну, що є в цьому світі краще, Як ти прийшла у мій садок Й принесла повну блузу щастя, Що й не відійдеш ні на крок. 5.5.1997 р. ТЕБЕ ЧЕКАВ Як я тебе чекав! Про це хай скаже поле І три тополі край села, І Місяць, що у вічі коле, Щоб ти прийшла, Щоб ти прийшла. 18.2.2002 р. ДЕРЖАВА В КОЖНОГО СВОЯ Колись держава була спільна, А зараз в кожного своя, От як нас влада обікрала, Ще більш як ті, що із Кремля. 18.1.2011 р. КОЛИ ГОРЯТЬ ВОГНІ Найкращі вірші ніччю пишуть, Коли душа вогнем горить, І біля тебе зорі дишуть, І вітер з вербами шумить. Як Сонце, втомлене за лісом Вляглсь на соснах спочивать, То замість нього вийшли зорі Мене натхненням чарувать. 7.4.2003 р. ДЕ ПОДІЛАСЬ ВТОМА? Ти не чіпай, бо я втомилась, Бо як зачепиш, то помру… А як побачила Данила – Забула зразу про біду! Куди її поділась втома, Де дівся біль у голові? І знов моя брикає Тома, Неначе кізка по траві. 6.4.2003 р. ЯКБИ НЕ ЛІНОЩІ І Сонце, і Місяць в очатах твоїх, І ніченьки темної тіні. Нам вистачить щастя одного на двох, Якби ми позбавились ліні. Ліг стовп телеграфний на бік і лежить, Під дубом на поле зелене, О, як же ще хочеться жити і жить