Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Водночас РФ — єдина країна світу, де простежується деурбанізація[114], тобто знелюднення міст. Переважно це відбувається шляхом переселення у райони, наближені до великих мегаполісів. Спостерігається процес вимивання працездатного населення зі значних поселень, внаслідок чого знелюдненими залишаються цілі масиви територій поза великими міськими агломераціями. На цей час 74 % громадян РФ мешкають у містах[115].
Такі процеси істотно обмежують господарське освоєння більшості малозаселених територій та загострюють потребу в трудових мігрантах для більшості регіонів з титульною етнічною групою[116]. Проте трудова міграція з країн зі спорідненим населенням має тимчасовий характер.
Отже, від розпаду СРСР у російському суспільстві накопичуються суспільні ціннісно-психологічні та соціальні суперечності. Руйнується певна цілісність суспільного простору країни, зростає внутрішнє регіональне напруження, титульна етнічна група втрачає свою формотворчу ініціативу в країні, соціально-психологічні негаразди підсвідомо озлоблюють мешканців. У суспільстві та еліті зростав запит на соціальну справедливість у формі агресивного і публічного задоволення імперських рефлексій.
5.4. Мобілізаційні групи підтримки гібридної агресії
Перехід влади до реалізації мобілізаційного сценарію вимагає поряд із готовністю суспільства до війни наявності окремих сил, які здатні сформувати соціальний ресурс для досить швидкого розгортання реальних актів агресії. У РФ до таких сил належить низка широких суспільних прошарків та спільнот.
Середні та нижні страти суспільства. Тривалий час середній клас підтримувався російською владою, збагачувався та був її прибічником у відродженні імперських амбіцій та національного великодержавного шовінізму. Саме його творчій та розмаїтій діяльності істеблішмент Росії може завдячувати здатністю знаходити засоби та інструменти підтримки і просування імперських установок у різних сферах соціальної та економічної політики. Висока міжнародна мобільність представників середнього класу забезпечила розгалуженість осередків російської пропаганди і лобіювання у світі по каналах не тільки офіційної дипломатій, а й т. зв. народної дипломатії та бізнес-дипломатії.
Найбільші здобутки було отримано у сфері культури й інформації. Росія змогла створити відносно самодостатній літературний, кіно-, серіальний, розважальний (музика, ток-шоу та реаліті-шоу), експертний та історичний простір, через які інсталювалися як вихідні цінності російської соціальної моделі, так і настановчо-програмні модуси необхідної думки та поведінки. На території України середній клас Росії слугував демонстрації більшої фінансової успішності, ніж представники відповідних соціальних груп українського суспільства, вдало підтримував (особливо в АР Крим, Харківській, Одеській, Донецькій та Луганській областях) ілюзію апріорної щедрості будь-яких представників Росії.
Водночас невдоволення середнього класу Росії консервацією соціальної мобільності у другій половині нульових років ХХІ ст., потрясіння від глобальної фінансово-економічної кризи, політична циклічність мали вияв у подіях часів виборів до Держдуми РФ та президентської рокіровки у 2011—2012 рр. Незважаючи на помірність проявів громадянського невдоволення, нове керівництво Росії обрало жорсткий курс на інформаційне та фізичне придушення протестного потенціалу силовими, судовими і пропагандистськими засобами, посиленням політичної цензури та фільтрації, особистою дискредитацією учасників протестного руху.
Також влада Росії свідомо й чітко обрала курс на союз із найнижчими верствами населення, як традиційними для цієї країни, так і тими, що недавно залишили лави середнього класу: робітничим класом, нижчими шарами бюджетників, пенсіонерами, особами без регулярного доходу, декласованими елементами, особами з надмірними кредитами, представниками найпростіших форм низькодохідного підприємництва, цілком залежними від держмонополістів та місцевої влади. Були посилені соціальні програми, орієнтовані на ці версти населення, та найбільшу ставку було зроблено на масштабне розгортання технології соціального стравлювання і протиставлення.