Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Військовослужбовці збройних сил Російської Федерації.Важливою складовою підготовки Росії до гібридної агресії була реформа збройних сил РФ у 2008—2012 рр. Надзвичайна увага приділялася системі соціального забезпечення військовослужбовців[120]. У результаті її впровадження заробітна плата (доходи) військовослужбовців зросла у 2,5—3 рази, було надано «соціальний пакет» і розширене пенсійне забезпечення. Досить швидкими темпами здійснювалося забезпечення військовослужбовців житлом[121], а також стимулювання самостійного будівництва житла[122]. Значного поширення набули використання соціальної реклами про переваги військової служби і популяризація збройних сил узагалі.
Популярність служби у збройних силах РФ стрімко зростала. Це дало можливість проводити більш ретельний відбір претендентів, які бажали служити у ЗС РФ після масштабної оптимізації війська[123]. З часом соціальна диференціація трансформувала середовище військовослужбовців (самі військовослужбовці, їх родини, сфера обслуговування тощо) у специфічну закриту соціальну групу. Це зумовило зростання престижності ролі групи в суспільстві і націленість на її подальше посилення, переважно за рахунок інших соціальних груп (особливо в умовах кризи або військового конфлікту).
Виникла «особистісна службова пастка» для військовослужбовців, що ускладнювало їх вихід зі складу збройних сил, не кажучи вже про можливість раціональної поведінки на основі власних світоглядних позицій під час отримання наказу.
Її ключовими аспектами стали: більш високий рівень матеріального забезпечення порівняно з іншими працюючими (особливо в периферійних регіонах); практично стовідсоткова гарантія отримання житла, як службового, так і особистого, після завершення певного терміну служби; значний набір соціальних гарантій, але тільки у випадку тривалої та бездоганної служби, а в разі її дострокового припинення — практично повна їх втрата; «звикання» до стабільно високих доходів та розширення власного добробуту за рахунок комерційного кредитування за стабільної основи для повернення позик; відсутність можливості отримання стабільної і задовільної роботи у периферійних та депресивних регіонах; морально-психологічний вплив пропаганди стосовно включеності у збройні сили.
Як бачимо, негаразди, що постали перед Росією після краху Радянського Союзу, для багатьох громадян країни були несподіваними, а розпад «великої держави» — трагедією. Жодних нових модерних соціально-політичних координат держава не запропонувала.
Тому в умовах призупинення з кінця 1990-х років природного формування нового політичного простору у суспільстві виникла низка реваншистських і замкнених структур (у т. ч. за сприяння держави, реформи армії тощо). Маніпулювання учасниками таких утворень, що мали деформовані уявлення про суспільні цінності, забезпечило російську владу значним мобілізаційним ресурсом для розгортання агресії в Україні.
Примітки
[1] На початок 2016 р. міжнародні резерви Росії становили 368,4 млрд дол. США.
[2] Международные резервы Российской Федерации [Електронний ресурс] / Центральный банк РФ. — Режим доступу : http://www.cbr.ru/hd_base/?PrtId=mrrf_m
[3] OPEC. Data download [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://asb.opec.org/index.php/data-download
[4] Частка енергетичного експорту постійно зростала — з 42,5 % у 1995 р. до 70 % у 2011 р. у загальній структурі експорту.
[5] Мовчан А. Коротко о главном: российская экономика в XXI веке. — М. : Центр Карнеги, 2016. — С. 3—4.
[6] Global Trends 2025: A Transformed World. National Intelligence Council [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.dni.gov/nic/NIC_2025_project.html
[7] Процес формування державних корпорацій часто супроводжувався «боротьбою» з олігархами — встановленням контролю за великими приватними підприємствами. Наприклад, за найбільшою нафтовою компанією ЮКОС, яка після відчуження була трансформована у Роснефть, та низкою інших.
[8] Мереминская Е. Государство и госкомпании контролируют 70 % российской экономики. ФАС признала государство главным врагом конкуренции [Електронний ресурс] // Ведомости. — Режим доступу : http://www.vedomosti.ru/economics/articles/2016/09/29/658959-goskompanii-kontroliruyut-ekonomiki#/galleries/ 140737492947104/normal/1