Я обслуговував англійського короля

[4] і дяболло[5], і носив їх завше при собі, у кишені мав список замовлень і так тинявся містом, бавлячись йо-йом чи дяболлом, і заходив до крамниць, не перериваючи забави, і продавець забавок і галантереї забував про інших торгових агентів з їхнім крамом і про покупців, ті стояли й чекали, а він ішов, наче уві сні, назустріч і простягав руки по йо-йо і дяболло, на них завжди був сезонний попит, аж доки ринок ними насичувався, і продавці негайно запитували: «Скільки тузінів[6] ви можете запропонувати?» І торгівець пропонував двадцять тузінів, і лише після тривалого торгу додавав ще скількись-там зверху, а на другий сезон такою забавкою міг бути ґумовий м’ячик, вкритий плюшем, і знову торговий агент бавився тим м’ячиком і в потязі, і на вулиці, і, звісно ж, у крамниці, а крамар, як загіпнотизований, виходив йому назустріч і водив очима за м’ячиком, що злітає до стелі і знову вертається в руку, і знову вгору і вниз, а тоді: «Скільки мені продасте?» Тих сезонних агентів я не любив, не любив їх і метрдотель, бо то були відомі шельми, або, як ми казали «продавці теплої води», ми впізнавали їх, щойно вони заходили в готель, цим тільки б наїстися, напитися — і у вікно драпака, не платячи, таке в нас трапилося кілька разів… але наймилішим агентом, який у нас ночував, був Ґумовий Король, той, що постачав делікатні ґумові предмети мушкатільним[7] крамницям, він представляв фірму «Прімерос», і хоч би скільки приїжджав, завше приносив якусь новинку, і завсідники відразу запрошували його до свого столика, бо тоді завжди з кимось траплялася якась прикрість, а отже, решта товариства мала причину для сміху, той агент роздавав розмаїті презервативи, на всі кольори й форми, а я, хоч і був ще піколик, дивився на те все і відчував до наших завсідників огиду, бо на вулиці вони завжди такі поважні, а за столом, розіґзившись, скидалися на дуркуватих кошенят або й на мавп, непристойних і смішних, отож завжди, коли приїжджав Ґумовий Король, він обов’язково підкидав комусь у тарілку презерватив, кудись під кнедлик, і всі так уже регочуть, бо найпізніше за місяць таке саме може трапитися і їм, вони взагалі любили один з одного дерти лаха, так пан Жівностек, власник фабрики зубних протезів, не раз підкидав комусь до пива кілька зубів або кавалок щелепи, і сам ледь не вдавився, коли в горло йому попали власні зуби, які він підкинув сусідові в каву, але той поміняв філіжанки, і пан Жівностек вдавився, на щастя, ветеринар гугупнув його з усієї сили в карк, аж ті зуби вилетіли і впали на стіл, а пан Жівностек, гадаючи, що то фабричні зуби, з люттю їх розтоптав, і лише тоді помітив, що то його власна штучна щелепа, виготовлена за міркою, і тоді вже настала черга сміятися зубному техніку панові Шлосеру, він любив експрес-ремонти, на яких можна було заробити найбільше, його сезон починався разом з сезоном ловів на зайців і фазанів, бо щовечора після полювання мисливське товариство напивалося так, що чимало стрільців, ригаючи, випльовували штучні щелепи, а потім ненароком чавили їх ногами, і завдяки цьому пан Шлосер працював день і ніч, щоб їх направити, поки жона мисливця нічого не пронюхала і поки можна ту втрату затаїти від сім’ї бодай на кілька днів… Але той Ґумовий Король приносив ще й інші речі, якось приніс так звану утіху вдів, але я так і не дізнався, що це, бо воно було в футлярі, як від кларнета, і всі його тільки відтуляли, і так кружляла та «утіха вдів» довкола столу, і кожен відкриє футляр, охне і відразу закриє й передає далі, а я хоч і розносив пиво, але так і не дізнався, що то була за втіха для наших вдів, а якось раз Ґумовий Король приніс штучну ґумову панну, всі тоді сиділи на кухні, бо була зима, а влітку сиділи в залі для кеглів або ж коло вікна, відокремлені від зали запоною, і той Ґумовий Король виголошував про ту панну цілу промову, а всі з того реготали, хоча я не бачив у цьому нічого смішного, і кожен за столом, коли брав ту панну, то вже не сміявся, а, почервонівши, віддавав її сусідові, а Ґумовий Король повчав, як у школі: «Панове, це остання новинка, сексуальний об’єкт для ліжка, моделька з ґуми під назвою Прімавера, з Прімаверою кожен з вас може робити, що завгодно, бо ж вона як жива, зростом, як доросла дівчина, вона зваблива і добре прилягає, вона тепла й гарна, вона сексуальна, мільйони мужчин чекали на Прімаверу з ґуми, надмухану власними вустами. Ця жінка, створена вашим подихом, дарує чоловікам нову віру в себе, а отже, нову потенцію й ерекцію, і не тільки ерекцію, а й блаженство. Прімавера, панове, з особливої ґуми, а між ногами є ґума над ґумами, мікропориста ґума з отвором, який оздоблений всіма горбиками й заглибинами, які повинна мати жінка. Маленький вібратор на батарейці викликає ніжне, хвилююче тремтіння лона, так само, як у справжньої жінки, і кожен, залежно від свого бажання, може сягнути своєї вершини, таким чином кожен чоловік залишається господарем ситуації. А щобисьте не мусили за кожним разом чистити цей жіночий орган, можете користуватися презервативом фірми „Прімерос“, прошу, а щобисьте собі не натерли, то ось вам тюбик гліцеринового крему…» І за кожним разом, коли гість з останніх сил надував ту ґумову Прімаверу й передавав сусідові, Ґумовий Король витягав корок і панна знову спласала, і так ото кожен надмухував її своїм подихом, і кожному вона росла під його власними руками з його власного подиху, а всі решта плескали й сміялися, не в змозі дочекатися своєї черги, на кухні було весело, а касирка крутилася й закладала ногу на ногу, була така знервована, мовби щоразу надували і здували її, і так вони собі бавилися до півночі… Проте згодом серед торгівців об’явився ще один з подібним товаром, він пропонував речі ще гарніші й практичніші, то був представник якоїсь кравецької фірми з Пардубиць, наш метрдотель, який ніколи ні на що не мав часу, здобув його за посередництва армії, через одного полковника, якого обслуговував, і той йому порадив цього агента, який зупинявся двічі на рік у нашому готелі, і я, хоча й бачив його, але недотумкав, що то за проява, і ото він зміряв спочатку штани пана метрдотеля, тоді скинув з нього фрак і залишив стояти в самій камізельці й сорочці, а сам почав прикладати на груди, довкола пояса, на плечі й на шию якісь смужки з пергаментного паперу і писав на них мірки, кроїв ці смужки прямо на метрдотелеві, мовби збирався з них шити йому фрак, але матерії з собою не мав, потім він ті смужки пронумерував і дбайливо склав у пакет, заклеїв і написав на ньому дату народження пана метрдотеля, а також прізвище й адресу, узяв завдаток і сказав, що більше пана метрдотеля турбувати не буде, єдине, що треба зробити, це чекати на фрак, який надійде поштою, на жодну примірку їхати не треба, чого, власне, метрдотель і вибрав винятково їхню фірму, адже він і справді ніколи не мав часу, а далі я почув те, про що хотів, але не відважився запитати, у чому тут весь секрет? І представник, вкладаючи завдаток у туго набитий гаманець, спокійно пояснив усе сам: «Мусите знати, що винахід мого шефа — це справжня революція в республіці, а може, навіть і в Европі, і в світі, тому що офіцери й актори, і всі ті, що мають мало часу, як і ви, пане метрдотель, всі звертаються до нас, і всіх я без поспіху зміряю, мірки відішлю до ательє, а там цими смужками обкладуть таку кравецьку ляльку, всередині якої є ґумовий мішок, який поступово надувають, аж доки заповниться все, що виліплено смужками, і манекен відразу твердне завдяки швидкодіючому клею, потім смужки знімуть, і до стелі вознесеться ваша ґумова фігура, надута назавжди, до неї прив’яжуть шнурочок з запискою, який чіпляють дітям у пологовім будинку, щоб не сплутати, чи як у великому морзі празького шпиталю чіпляють цидулочку на палець небіжчика, щоб теж не сплутати, а коли прийде час, ми спускаємо ту надувну фігуру і приміряємо на ній костюми, фраки й мундири, згідно із замовленнями, потім шиємо і знову приміряємо, тричі приміряємо, поремо і знову шиємо, незмінно без жодної примірки з живим, тільки з його напомпованим заступником, доки піджачок не сяде як влитий, і лише тоді його можна сміливо висилати поштовою передоплатою, і на кожному він буде припасований, як калоша до черевика, аж доки клієнт не поправиться або не схудне, але для цього буде достатньо представника фірми, котрий приїде і зніме мірку, і скільки хто набрав чи втратив, усе в �