Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Ой, чи є в цілому світі звір, страшніший за жінок?
1030 не такий вогонь нещадний, не така зухвала рись!
Провідця жінок
Отому ж бо ти зі мною заповзявся воювать.
А могли б ми, бідолахо, в нерушимій дружбі жить!
Провідця стариків
Ні, повік не перестану я ненавидіть жінок! [366]
Провідця жінок
Це вже як ти схочеш! Тільки голим бачити тебе
Я не можу. Глянь, із тебе всі сміються навкруги!
Підійду ось і накину цю одежину тобі.
Гра.
Провідця стариків
Непогано ти вчинила, присягнув би й Зевсом я!
Тож у запалі і гніві з себе скинув я її.
Провідця жінок
От тепер ти як мужчина. Не сміється вже ніхто.
1040 д якби ти не дражнив нас, то із ока я твого
Звіра витягла б лихого, що і зараз там сидить.
Провідця стариків
От чого мені свербіло! На, візьми вже перстень цей.
Витягни із ока звіра й покажи мені, чого
Досі так, клянуся Зевсом, в оці різало мені.
Провідця жінок
Та зроблю вже, хоч мужчина нелюб'язний з тебе був.
Гра.
Це так звір, о Зевс великий! Глянь, який там був
комар!
Бачиш? Ціле комарище з Трикоріфських драговин.
Провідця стариків
Зевс нам свідок, от спасибі! Ну й копав криницю він!
От і зараз ще струмками сльози ллються із очей.
Провідця жінок
1050 Дай тобі я витру сльози, хоч і був сердитий ти,
Й поцілую.
Провідця стариків
Не цілуй лиш!
Провідця жінок
Поцілую - хоч-не-хоч! [367]
Провідця стариків
Не чіпай мене невчасно! Ну й лукаві зроду ви!
Дуже мудро і правдиво каже приказка про вас:
«Ох, із ними нам пропасти, і без них ми пропадем!»
Провідця жінок
Та вже час нам помиритись, і ніколи відтепер
Ми ні вам не зробим лиха, ні зазнаємо від вас.
Отже, станьмо всі до гурту і новий почнімо спів!
Хори поєднуються.
Перша половина хору
ОДА
Годі нам ворогувати!
Хай ніхто не скаже злого
1060 ні Про Кого з громадян.
Будьмо ж ми щирі всі
В слові і ділах своїх.
Досить вже лиха нам
І без того випало.
Хай же всяк скаже нам,
Чоловік, чи жінка то,
Чи не хочете ви грошей -
Міни зо дві або зо три,
А то й більше?
1070 Гаманці у нас важкі!
І коли настане мир,
То ніхто про ці борги
Не згадає
І не правитиме з вас.
Друга половина хору
АНТОДА
Ми знайомих із Каріста
Дожидаємо на учту, -
Любих, дорогих гостей.
Є з бобів каша в нас,
Є свіженьке порося, -
1080 І смачне, і стравне,
Тільки-но заколоте.
Йдіть до нас всі гуртом,
До господи просимо!
Вранці вимившись у бані, [368]
Заберіть дітей з собою
І приходьте!
У покої зразу йдіть
Прямо, не питаючи,
Розташовуйтесь як дома,
1090 Мов за вами
Двері скрізь замикані.
Провідця хору
Глянь, од Спарти посли по дорозі бредуть,
довгі бороди низько волочать,
А між стегон у них - так, немов частокіл,
хоч свиней заганяй в ту кошару.
ЕПІCОДІЙ П'ЯТИЙ
Входять спартанці.
Привіт вам, громадяни Лакедемона!
Розказуйте, з чим нині ви прийшли до нас?
Спартанський посол
Та що вже тут багато вам розказувать!
Чого прийшли ми - і самі ви бачите.
Провідця хору
Ой-ой! Понабрякали страшно жили всі,
Й запалення, здається, ще погіршало.
Спартанський посол
1100 Жахливо, що й казати! Хоч би швидше нам
Знайти того, хто може повернути мир!
Провідця хору
Ідуть сюди й тутешні, бачу, жителі,
Немов борці - в накидках, що при поясі
Чогось понадимались. Отже, й хворість їх,
Мабуть, чи не з причини гімнастичної.
Входять афіняни.
Афінський посол
Де Лісістрата, чи хто-небудь скаже нам?
Ось ми, мужчини, - отакі, як бачите. [369]
Провідця хору
І тут ознаки всі тієї ж хворості.
Не корчить вас під ранок, не судомить вас?
Афінський посол
1110 Клянуся Зевсом, знемоглись до краю ми!
Якщо про мир ми швидко не домовимось,
То і самого намнемо Клісфена ми.
Провідця хору
То схаменіться, хоч плащем прикрийтеся,
Щоб часом хто, мов Герму, не зневажив вас.
Афінський посол
А й справді, Зевс нам свідок!
Спартанський посол
Діоскурами
Клянуся, ми уже прикрилися.
Одні й другі прикриваються.
Афінський посол
Привіт, лаконці! Біль страшний ми терпимо.
Спартанський посол
Страшенно й нам болить, мої лебедики!
Не знаю, як ті опухи й показувать.