Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Афінський посол
і по Розказуйте ж, лаконці, нам по щирості,
Чого сюди прийшли ви.
Спартанський посол
Домовлятися
Про мир.
Афінський посол
Гаразд. Для цього й ми прийшли сюди.
Чому ж нам Лісістрату не покликати?
Вона одна зуміє помирити нас.
Спартанський посол
То кличте ж Лісістрату, задля всіх богів! [370]
Афінсккий посол
Здається, й кликати її нема чого.
Вона вже нас почула і сама іде.
З брами виходить під музику Лісістрата.
Провідця хору
Будь щаслива, з усіх наймужніша жінок!
Покажи нам, що ти незвичайна,
Благородна і лагідна, скромна й тверда,
і досвідчена, й мудра, й ласкава.
1130 Мов захоплені колесом чарів твоїх,
полководці всієї Еллади
Позбирались до тебе і скруту свою
розв'язати тобі доручають.
Лісістрата
Ну, що ж, це справа не важка, якщо вони
Це терплять тільки від палкої пристрасті.
Побачим зараз. О, прилинь, Замирення!
З'являється Німфа Замирення.
Дай спершу руку ти лакедемонянам,
Не силоміць веди їх, не нахабою,
Як то дурні мужчини з нами діяли,
А як жінки - пристойно, тихо й лагідно.
А не дадуть руки - хапай за стегна їх.
1140 Ось так! Тепер афінян приведи сюди!
Веди за те їх, що вони дадуть тобі.
Підходьте ближче, всі лакедемоняни!
І ви усі! І слів моїх послухайте.
Хоч жінка я, а маю досить розуму.
Чимало знань корисних я засвоїла:
Від старших, від батьків, багато чула я,
Проте від них лихого не навчилася.
За руки взявши, хочу вас полаяти
І справедливо. З одного-бо келиха,
1150 Як рідні, зрощуєте ви жертовники
Іу Піто, і в Пілах, і в Олімпії,
Й багато де - чи варто перелічувать?
І на очах у зловорожих варварів
Ви і міста, й людей Еллади губите.
Оце одно, що мала вам сказати я.
Афінянин
(про себе)
Мене ж загублять кольки в підчеревині! [371]
Лісістрата
Тепер до вас, лаконці, я звертаюся!
Забули ви, як Періклід-лаконянин
Шукав у вівтарях афінських захисту,
1160 Блідий, як віск, хоч в пурпурному одязі,
Й благав підмоги. Встала-бо Мессена вся,
Ще й землетрусом покарав вас бог тоді.
Та воїв збройних аж чотири тисячі
Привів наш Кімон в Спарту й врятував її.
А ви, заживши від афінян помочі,
їх землю після того ще й плюндруєте!
Афінянин
Чи це ж не кривда, Лісістрато, - свідок Зевс?
Лаконянин
Та кривда ж.
(Про себе).
Клуби ж в неї - красота одна!
Лісістрата
А вам, гадали, я спущу, афіняни?
1170 Забули ви, що скніли в руб'ї рабському,
Як в поміч вам лаконські стали списники,
Й багато фессалійських воїв знищили,
Й багато вбили Гіппія прибічників?
В той час в союзі з вами лиш вони були,
Й вас визволили, й замість руб'я рабського
Вернули громадянський плащ народові.
Лаконянин
(про себе)
Я жінки ще не бачив розумнішої!
Афінянин
(теж)
Я ж кращої не бачив лона лінії!
Лісістрата
Чому ж, колишню згоду забуваючи,
1180 Гризетесь ви і чвар не припиняєте?
Чому не миритесь? Що заважає вам? [372]
Лаконянин
І ми бажаєм миру, лиш околицю
Верніть.
Лісістрата
Яку околицю?
Лаконянин
У Піли вхід.
Давно вже там ми побувати прагнемо.
Афінянин
Клянуся Посейдоном, не дамо ми Піл!
Лісістрата
Віддайте-бо!
Афінянин
А нам куди ж податися?
Лісістрата
Просіть натомість іншої місцевості.
Афінянин
Ну, що ж, тоді віддайте нам... те, як його?
Раніш Ехінську бухту і Малійський мис,
1190 А потім і Мегарські доли й пагорби.
Лаконянин
Не все зараз! Клянусь богами, любий мій!
Лісістрата
Та не сваріться за якісь там пагорби!
Афінянин
А я вже б одіж скинув і орав би лан!
Лаконянин
А я, бігме, раніш його угноїв би.
Лісістрата
От помиріться, то й за рало візьметесь.
Як так, то починаймо вже нараду ми
І запросім на неї і союзників. [373]
Афінянин
Куди їх? І без них ми твердо встоїмо.
А чи того ж не прагнуть і союзники
1200 Весь час?
Лаконянин
Ще й як, клянуся Діоскурами!
Афінянин
Так само карістійці, от вам свідок Зевс!
Лісістрата
Ну, от і добре! Йдіть же і очистіться.
Тоді до міста ми, жінки, запросим вас
І тим, що є в коморах, почастуємо.
Взаємну там дасте ви клятву вірності,