Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
Славте звитягу! Іе!
1320 Евой, евой! Ева, ева!
Лісістрата
Про лад новий нової й ви заспівуйте!
Хор лакедемонян
(співає й танцює)
О, зійди з Тайгета чарівного,
Злинь до нас, о музо лаконійська!
Прослав Аміклейського бога,
Владичицю в мідному храмі
І Тіндарідів ясних -
В танці при хвилях Еврота.
Крутіться жваво, весело стрибайте!
Ми Спарту прославляєм!
1330 Наші співи й тупіт дружний - все на честь богів.
Над Евротом хороводи хлопців і дівчат, -
Жваво стрибають вони гуртом,
Аж пил здіймають.
Коси мелькають, наче в вакханок,
Що скачуть з тірсами в руках.
Вродлива донька Леди
В тім хороводі на чолі.
Вквітчайте коси квітами і тупотіть жвавіше,
Мов стадо оленів! Плещіть всі дружно у долоні!
1340 Богиню в міднім капищі вславляйте переможну!
ПРИМІТКИ
ЛІСІСТРАТА
Ця комедія була поставлена на Ленеях 411 р. до н. є. під ім'ям Каллістрата. Як в «Ахарнянах» і «Мирі», Арістофан відстоює в «Лісістраті» ідею миру, вкрай необхідного афінянам після катастрофічного розгрому сицилійської експедиції в 413 р. до н. є. Тема миру подається тут у буфонно-комічній формі - «страйку» жінок, які відмовляють чоловікам у послуху і пестощах, щоб змусити їх припинити братовбивчу війну. Назва твору походить від головної дійової особи Лісістрати (досл. «та, що розбороняє війська» або «та, що припиняє походи»), яка піднімає жінок усієї Греції на боротьбу за мир. У композиційному відношенні «Лісістрата» - одна з найбільш досконалих комедій Арістофана.
44. «У жовтожарих платтях...» - Шафраново-жовтий колір був улюбленим кольором грецьких модниць.
45. Кіммерійський хітон - жіночий одяг з прозорого матеріалу.
[477]
81. У грецькому оригіналі спартанка Лампіто розмовляє на лаконському (дорійському) діалекті, який український перекладач передає деякими діалектно-стилістичними особливостями української мови.
83. У Стародавній Спарті звертали увагу не тільки на фізичне виховання чоловіків, а й жінок.
88-89. Мова йде про косметичні заходи беотянок.
139. «...Посейдон з човном його». - Мається на увазі міф про Посейдона і дочку царя Салмонея Тіро, яка, зійшовшись із богом морів у човні, народила двох синів.
173. Трієра - корабель з трьома ярусами весел.
184. Міська варта в Афінах складалася переважно з рабів скіфського походження, через те жінки доручають обов'язки по охороні порядку скіф'янці.
488. Пародіювання обряду військової присяги.
192. Жертву з нутрощів коня приносили Посейдонові; античний коментатор гадає, що жінки-змовниці наслідують приклад амазонок, які практикували присягу на нутрощах білого коня.
196. Фасійське вино - вино з острова Фасоса - вважалося одним з найкращих сортів вин.
202. Під жертовним кабаном мається на увазі жбан з вином.
262. Йдеться про статую Афіни, яку створив славетний Фідій.
270. Жінка Лікона - якась Родія, жінка великої краси, але поганої репутації. Нападали на неї й інші комедіографи, зокрема Евполід.
301. Лемнійський вогонь - вулкан на о. Лемносі (нині погаслий), в якому, за міфом, були розташовані кузні бога вогню Ге-феста.
315. Самоських полководців - стратегів, які взимку 412-411 р. до н. є. встановили на острові Самосі демократичну владу.
407 і далі. Радник вказує на те, що обговорення питання про експедицію на Сицилію супроводилось лиховісними прикметами: воно відбувалося під час свят Адоніса і Сабазія, культ яких був особливо поширений серед жінок.
417. Жовч Холозіга. - Демострат, який агітував за фатальний похід на Сицилію, походив з роду Бузігів. Арістофан перекручує його родове ім'я на Холозіг (ніби «Жовчний») для гри слів; грецьк. слово «холос» - «жовч», «злоба».
541. «А війна - чоловіча турбота» - крилата фраза, яка належить Гектору, герою Троянської війни («Іліада», VI. 492).
585. Терей (див. Словник імен і назв) став синонімом дикості і жорстокості.
602. Далекозорий Арістофан радить надати політичні права метекам і союзникам, щоб згуртувати їх довкола Афін.
623 і далі. Медяник, пов'язка і вінок - атрибути похоронного обряду в античних греків. Медяник повинен був задобрити потворного [478] пса Кербера, що пильнував вхід до підземного царства, вінок символізував завершеиия життєвого шляху людини.
655 і далі. Пародія на улюблену в Афінах застольну пісню про Гармодія і Арістогітона, які з метою вбити тиранів Гіппія і Гіпарха принесли мечі на всенародне свято, заховавши їх під віття мірту.
665 і далі. Перелік свят, в яких брали участь афінські дівчата. Семирічні дівчатка допомагали старшим жінкам ткати для Афіни шерстяний пеплос - розкішне вбрання (через те вони називалися арефори - «вовноносильниці»). Дівчата, яким сповнилося десять років під час свят на честь Артеміди в Бравроні, одягнені в яскраво-золотисті хітони, зображали ведмедиць і молилися богині, щоб вона не гнівалась за те, що колись вбито її улюблену ведмедицю. Нарешті дівчата (т. зв. «канефори» - «ко-шиконосильниці») на врочистій процесії під час Панафінеїв несли на головах кошики. Саме вони увічнені на фризі Парфено-ну в Афінах.