Юрій Щербак. Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)
- Автор: Щербак Юрий Николаевич
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Ярославів Вал
- ISBN: 978-617-605-047-6
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Юрій Щербак. Час тирана. Прозріння 2084 року (2014)». Краткое содержание книги:
«Час Тирана. Прозріння 2084 року» — самостійний твір з майже детективним сюжетом, багато героїв якого знайомі нам з попередніх частин трилогії.
Роман, як і трилогія загалом, дає епічну картину подій української історії, містить у собі прозріння і пророцтва про долю України і виклики, що стоять перед народом, попереджає про майбутні небезпеки.
Напередодні свого 80-ліття Юрій Щербак — відомий письменник, дипломат, лікар і мислитель — подарував читачам філософський твір-антиутопію, сповнений пошуками християнських істин, гротеском та іронією, вірою в долю України.
— Читайте.
Гість узявся до читання.
«Маніфест 148-ми представників народу України-Руси.
Аллах Акбар!
Його Високосвітлості, Вождю всепереможного „Глобального джихаду“, шейху Омару аль-Бакру, нехай благословить його Аллах!
Членам Всесвітньої ісламської ради „Глобального джихаду“ — нехай буде задоволений ними Аллах!
До вас звертаємось ми, повноважні представники поневоленого юдо-християнами народу України-Руси — політики, колишні члени парламенту і адміністрації, міністри земельних урядів, бізнесмени, вчені, діячі культури, лідери громадських організацій, занепокоєні домогосподарки і чемпіони східних єдиноборств.
Ми керуємось почуттям глибокої тривоги за долю нашої Вітчизни, що стогне під п’ятою злочинного військового юдо-християнського режиму генерала-тирана Гайдука та його поплічника патріарха Ізидора. Нас об’єднує спільна турбота за майбутнє нашої улюбленої Батьківщини — і це майбутнє ми бачимо тільки в Ісламі, нехай Аллах дасть йому вічну силу.
Ми хочемо покаятись перед мусульманами за всі злочини, скоєні нашим народом упродовж багатьох віків історії Руси-України — за вбивства простих воїнів-ординців, що вели наших дівчат в ясир, за відсіч татаро-монголам, які прийшли на нашу землю з мирною освітньо-культурною місією, за наругу над визвольними турецькими військами під Хотином, Віднем, Кам’янець-Подільським, за всі знущання з мусульманської релігії та звичаїв, що їх зазнали від українців брати мусульмани.
Визнаємо історичну провину русько-українського народу, який під оружним тиском серійного вбивці, ґвалтівника і розпусника так званого святого Володимира прийняв юдо-християнство, погордливо відкинувши святі й чисті основи мусульманської віри. Два смертельні гріхи й досі деформують душу нашого народу — алкоголізм та поїдання у великих кількостях свинячого м’яса, отруюючи його свідомість і знищуючи чистоту помислів.
Нав'язавши народу глибоко чуже йому вчення єврейського рабина, божевільного лжепророка Христа, варязько-військові володарі Руси-України, діючи у своїх цілях, поневолили народ, перетворили його на покірливе бидло, отруєне облудними законами Христа про неспротив злу. Відторгнення країни від високих джерел мусульманської цивілізації згубно вплинуло на розвиток Руси-України. Злочинною треба визнати таку військову організацію, як козацтво, яке зганьбило Україну кривавими акціями проти мусульманських братів.
Ми суворо засуджуємо і каємось за всі вияви ворожнечі нашого народу проти хана Батия, Османської імперії, Чорної Орди та інших братніх мусульманських організацій.
Вимагаємо, щоб Міжнародний трибунал справедливості в Женеві прийняв рішення про засудження народу України як ініціатора і виконавця злочинів етнічної чистки з елементами геноциду супроти ісламу та мусульман упродовж багатьох віків.
Ваша Високосвітлосте (нехай Аллах веде Вашу шаблю від перемоги до перемоги), звертаємось до Вас і високоповажних членів Всесвітньої ісламської ради із закликом — прийти до нас із визвольною місією і суворо покарати призвідців наших нещасть — військову хунту Гайдука, яка, разом із зрадником Ізидором, готує новий союз юдо-християн для організації нового сіоністського походу проти братів мусульман.
Урочисто заявляємо: цього не буде! Аллах покарає зрадників.
Просимо „Глобальний джихад“ звернути свій погляд на Україну-Русь, народ якої готовий прийняти найкращу віру — іслам, підкоритися найсправедливішим законам шаріату, відкинути геть підступне і брехливе вчення Христа.
Прийдіть до нас, володійте нами і чиніть свій справедливий суд над сіоністськими прислужниками, українськими націоналістами та християнськими фарисеями.
Ми урочисто клянемось, що свідомо і добровільно приймаємо іслам і стаємо під зелений прапор Пророка — мир йому й благословення Аллаха!
Аллах Акбар!
Року 1505 по хіджрі, місяця другого, дня тринадцятого».
Прочитавши, Асанбай у задумі поклав папір на стіл.
— Ну як? — знетерпеливився Крейда.
— Текст чудовий, і шейх Омар, благослови його Аллах, буде задоволений. Та чи є підписи? Чи лист справжній? Без підписів шейх Омар не прийме цього документа.
— Ображаєте, дорогий, — Крейда витягнув із папки ще три сторінки й передав посланцеві шейха. — Подивіться, чий підпис першим стоїть під листом? Мій. Не забудьте це підкреслити шейху, коли покажете йому листа. Коли ви його побачите?
— Якщо дозволить Аллах — через три дні. Чи це все, що ви хотіли передати шейху? — Асанбай торкнувся пальцем листа.