Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю

Крім китайців, до міста також переселялися афро-американці, філіппінці, індійці, в’єтнамці та латиноамериканці. Золота лихоманка у другій половині XIX ст. привабила до міста мисливців за удачею з усіх куточків Сполучених Штатів, Великої Британії, Франції, Німеччини, Іспанії та Італії. Разом з іммігрантами з’явилися бібліо­теки, симфонічні оркестри і театри, що створили Сан-Франциско репутацію вишуканого міста. Один з іммігрантів привіз із собою тканину денім з французького міста Нім (Serge de Nimes) і започаткував виробництво штанів із цупкої тканини, виготовлених спеціально для золотошукачів. Справу продовжив німецький єврей Лейб (Левай) Стросс, що втік, змучений дискримінацією, з рідного Мюнхена (євреї могли жити тільки в певних районах міста і платили надмірні податки). Штаб-квартира імперії з виготовлення джинсів Levi’s і сьогодні розташована в Сан-Франциско.

Друга велика хвиля імміграції спостерігалася під час Другої світової війни. Порти і верфі Сан-Франциско мали велике значення у протистоянні Сполучених Штатів і Японії у боях на Тихому океані. Після війни в Сан-Франциско оселилося багато військових. Значна частина з них були геями і лесбіянками: у 1941—1945 рр. дев’ять тисяч геїв і лесбіянок були звільнені з армії. Після війни на корабельнях Сан-Франциско працювало багато чорношкірих робітників з південної частини Сполучених Штатів, що були втікачами від расової дискримінації на півдні.

Третя хвиля імміграції в середині 1960-х була спричинена компаніями, що займалися інформаційними технологіями. Одним із працівників був засновник комп’ютерного гіганта Oracle Ларрі Еллісон, що переїхав до Берклі у 1966 р. У 2014-му журнал «Forbes» назвав Еллісона п’ятим у списку найбагатших людей світу.