Комедії

Лісістрата

Не любо, що тебе ми не оплакали?

Та постривай, на третій день ранесенько

Ми поминки тобі потрібні справимо!

Всі виходять.

ПАРАБАСА

Хор стариків

ОДА І

Нам не слід без діла спати - громадяни вільні ми.

Приготуймося, мужчини, до нелегкої борні.

Пахне тут більшим злом,

Гірших слід ждати справ,

640 Ніж здавалося раніш.

Гіппієву тиранію відчуваю ясно я,

Ой, боюсь, надійшли

Від лаконян сюди,

За намовою Клісфена, злоумисливі мужі

І жінок, богам огидних, встигли хитрістю підбить

Вкрасти нашу казну!

Чим же я без платні

Відтепер проживу?

Провідця стариків

ЕПІРРЕМА І

Жах який! Жінки безтямні мають вчити громадян,

650 Про щити і мідну зброю щось базікають вони, [346]

Ще й беруться нас мирити із лаконськими людьми!

А їм вірити - що вовку, як роззявить пащу він.

Громадяни! Тиранії проти нас плететься сіть.

Та не дам тирану мною керувати - вбережусь.

Гострий меч під віттям мирта я носитиму весь час,

З зброєю на ринок вийду, наче Арістогітон.

Поруч з ним я гідний стати, -

бо презлющій бабі цій,

Що й богам вже остогидла, дати в зуби хочу я.

Зчиняється бійка.

Хор жінок

АНТОДАІ

Отепер і мати дома не пізнає вже тебе.

660 Відкладім, бабуні милі, і своє одіння ми.

Вам тепер мовлю я,

Рать старих громадян,

В честь країни батьків,

Що у радості і щасті змалку виховала нас,

Літ семи я була -

Вже носила я шерсть,

В десять років я молола для владичиці зерно,

Вся в червоному, в Бравроні за ведмедицю була.

Ставши красним дівчам,

670 У коші над чолом

Грона смокв я несла.

Провідця жінок

АНТЕПІРРЕМА І

Як порадою державі можу я допомогти, -

Хоч я й жінкою родилась, не гордуйте мною ви.

Адже й я у спільну справу

вклад свій кращий принесла, -

Наче неба дар прекрасний, я синів вам оддаю.

Ви ж, старі і жалюгідні, що даєте місту ви?

Кажуть, ви перевели вже прадідів мідійський скарб,

А самі й податків навіть у скарбницю не внесли.

Ще дождемо, доведете до загибелі ви нас!

Ще ви смієте щось мимрить? Як зачепить хто мене,

Цим нестоптаним котурном так і дам у зуби я.

Знову бійка. [347]

Хор стариків

ОДА 11

Ну, хіба ж це не лихе насильство?

І щодалі їх зухвалість більшає, як видно.

Боронитися нам треба, поки ми в крижах міцні.

Скиньмо ж нашу одіж рабську, хай мужами від мужів

Пахне прямо - прикриватись годі фіговим листком!

Виступайте ж, вовконогі, -

Як в Ліпсідрій мчали ми,

Киньмось так і нині в бій!

690 Час-бо нам помолодіти, знову тіло окрилить

І стряхнути геть одряхлість

Із старих костей своїх.

Провідця стариків

ЕПІРРЕМА II

Якщо ми їм піддамося, як дамо лиш палець їм,

То руками і ногами в нас учепляться вони.

Кораблі вони збудують і в морський похід на нас

Попливуть, немов ефеська Артемісія колись.