Комедії
- Автор: Аристофан
- Год: 1980
- Язык: украинский
- Переводчик: Б. Тен
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Комедії». Краткое содержание книги:
Комедії
1) Ахарняни. Переклад А.Содомори (1980)
2) Хмари. Переклад Б.Тена (1980)
3) Оси. Переклад В.Свідзинського (1980)
4) Мир. Переклад А.Содомори (1980)
5) Лісітрата. Переклад Б.Тена (1980)
6) Жаби. Переклад Б.Тена (1980)
І тепер, якщо наших корисних порад
ви натомість послухати згодні
І так само мовчати, як ми перед цим,
то ми вам подамо допомогу.
Радник
550 Допомогу? Ви - нам? О, жахливі які
і нестерпні розмови!
Лісістрата
Замовкни!
Радник
Будь ти проклята! Перед тобою б я змовк,
перед поганню з цим покривалом
На дурній голові? О, ніколи в житті!
Лісістрата
Якщо це лиш тобі на заваді,
То візьми вже собі покривало моє
Та навколо чола чепурненько обвинь
I нарешті мовчи! [341]
Калоніка
А до того ще й плетений кошик візьми,
Підтягни поясок і куделю чеши
Та насіння лузай.
А війна - то жіноча турбота!
Обвиває радника покривалом.
Провідця жіночого хору
560 Покиньмо, любі сестроньки, свої дзбанки і глеки,
Щоб участь з подругами взять у захватному танці.
АНТОДА
Хор жінок
В пісні я не спинюсь
І в танку не втомлюсь,
Для колін це не труд,
Лиш палає вся грудь.
Я готова на все
Задля любих моїх. Задля тих, в кому є
І чеснота, й краса,
І відвага, й снага, й до вітчизни любові
570 І розумні думки.
Починають танцювати.
Провідця жінок
О мужніша з усіх прехоробрих жінок,
з язиком, що жалить кропивок^
Всю відвагу й завзяття нещадне збери
і за вітром пускайся попутним]
АНТЕПІРРЕМА
Лісістрата
А як знову солодкоречистий Ерот
і народжена морем КіпрідЯ!
Нам у груди жагу невимовну вдихнуть,
і жаданням наповнять нам лоно»
І потужність мужам подарують пружну,
і розпалять їх сласним поривом, -*
От тоді, сподіваюсь, в Елладі назвуть
Лісімахами нас по заслузі-
Радник
За які ж бо діла! [342]
Лісістрата
А за те, що ми вас щонайперше відучим казитись
І на ринки вдиратись при зброї усій.
Калоніка
Афродіта Пафійська нам свідок!
Лісістрата
От і зараз поглянь: по гончарних рядах,
між лотками старих зеленярок
580 Вже буянять озброєні чоловіки, наче ті корибанти
шумливі.
Радник
Так і личить мужам - от вам Зевсом клянусь!
Лісістрата
Та це сміх, коли воїн при зброї
І з обличчям Горгони на круглім щиті -
скумбрію почина торгувати.
Калоніка
Свідок Зевс, кучерявого бачила я
на коні старшину військового,
Як він яйця в старої торговки купив
і у мідний шолом свій поклав їх,
А то списом недавно й щитом, мов Терей,
потрясаючи, дужий фракієць
Бідолашну інжирницю перелякав
і всі фіги поїв переспілі.
Радник
Ну, а як сподіваєтесь ви припинить
колотнечу у нашій країні
І заплутаних справ розв'язати вузли?
Лісістрата
Дуже просто.
Радник
А як, розкажи-но!
Лісістрата
Якщо пряжа вузлами зіб'ється у нас,
то, узявши її обережно, [343]
590 Порозплутуєм всі ми потроху вузли,
то відціль, то відтіль потягнувшу
І війну так же само розплутаєм ми,
як не будете нам заважати, -
Договір вкладемо, повноважних послів
і відціль, і відтіль ми пошлемо.
Радник
То як вовну чи пряжу гадаєте ви
і державні розв'язувать справи
За прядінням своїм? Нерозумні жінки! ~
Лісістрата
О, якби ж то були ви розумні,
То й державні діла ви провадили б так,
як ми пряжі пильнуємо й вовни.
Радник
Як же так? Розкажи.
Лісістрата
А насамперед так, як від шерсті овечої в чанах
Віджимаємо спершу весь бруд ми і піт,
слід і вам із державного міста
Повискрібувать нечисть брудну й реп'яхи
всі до одного повиривати;
Що в жмутки, в ковтяхи позбивалося, все
повичісувать дочиста гребенем,
600 Повитрушувать гнид із тепленьких посад
та гуртом їх під ніготь узяти,
А тоді вже усіх до одного коша
громадян позбирать добромисльних,
Поселенців захожих до них приєднать
і чужинців, до нас неворожих.
Хто в державну скарбницю не платить боргів,
їх до спілки також долучити.
І, закликавши в свідки богів, на міста,
що від наших будов розселились,
Подивитись - як смутно поникли вони,
наче вовни розкидані клапті,
Поодинці. їх треба нам всіх позбирать
і одну з них напрясти куделю.
Отоді, поєднавши докупи усіх,
згуртувавши усіх воєдино, [344]
З них великий клубок намотаємо ми -
і хітон для народу зітчемо.
Радник
Це обурливо, справді - державні діла