Перстень Борджіа

— Наскільки мені відомо, банківський, — чемно відповів молодик. — Дядько, мабуть, мав багато досвідчених службовців, які легко втаємничать мене у все. Йдеться, наскільки мені відомо, про надання кредиту й подібні речі.

— Надання кредиту й подібні речі, — насмішкувато повторив папа. — І більш нічого?

— Ну, імпорт–експорт, — непевно додав молодий плейбой. — Дядько ввозив у Європу прянощі… шкіру… і різну сировину, а вивозив…

— …зброю! — гримнув папа. — Останнім часом усі його кораблі пливуть до Стамбула, навантажені по саму ватерлінію мушкетами й гарматами. Мабуть, і серед твоїх друзяк–пияків, яких ти, наскільки я знаю, збираєш у своєму палаці в Страмбі, поширилась та найновіша й найважливіша за останні часи новина, яка хвилює всю світову політику, звістка про воскресіння турецької агресивності, яке лежить на сумлінні П’єтро Кукана да Кукан, найбільшого пекельника й злочинця, на жаль, мого колишнього протеже, в одному мізинці якого більше дотепності, сили й духу, ніж у всьому твоєму тілі. А чи відомо тобі, чому Кукан при своєму знанні європейських стосунків довірив постачання амуніції саме фірмі Паккйоне?

— Мабуть, тому, що це солідна фірма, — статечно відповів молодий плейбой.

— Чорта з два солідна! — крикнув папа. — Це піратська фірма!

— Піратська? — здивувався плейбой.

— Я сказав піратська, — підтвердив Святий Отець. — Себто пов’язана з піратами. Твій дядько діяв заодно з піратським центром у Ліссабоні, давав їм добрячі хабарі, а вони за це не чіпали його кораблів. І це, безумовно, відомо Куканові, грім би його побив.

— Це, правду кажучи, новина для мене, — сказав молодий плейбой. — Але про цього Кукана, який так засів у печінку Вашій святості, я знаю більш ніж достатньо, адже вже п’ять років живу в тому забутому людьми закутку, де він свого часу був герцогом. — І, підкоряючись несподіваній думці, Маріо Паккйоне швидко додав: — А що, якби я приніс вам, Святий Отче, в кошичку Куканову голову з цитриною в роті й петрушкою за вухом?

— Як це зрозуміти? — запитав папа.

— Буквально, — сказав молодий плейбой. — Мені відомий один пронозливий чоловік, він знає Кукана краще за свої черевики, бо підтримував з ним стосунки навіть тоді, коли Кукан виступав як граф ді Монте К’яра, і водив його за носа так спритно, що Кукан при всіх своїх здібностях, які, за висловом Вашої святості, наповнюють навіть його мізинці, і не сподівався, що його острів давно обіцяно туркам. І цей геніальний інтриган, якщо можна так висловитися, знає про Куканову ахіллесову п’яту і, наскільки я його знаю, легко винайде дієвий спосіб, як використати цю ахіллесову п’яту.

— І як ця ахіллесова п’ята називається? — запитав

папа.

Маріо прикрив уста долонею, нахилився до папи і прошепотів:

— Гамбаріні.

— Це звучить серйозно, якщо ти не кидаєш слів на вітер. Я, звичайно, нічого тобі не обіцяю, але спробувати можна. Той твій інтриган живе у Страмбі?