Листи темних людей [UK]

Поклоніться од мене багато раз магістрові нашому Арноль-дові Тонгрському, моєму найдорожчому навчителеві. Живіть у здоров’ї. Писано в Цволле.

' 48

Йоганн Телець 1 магістрові Ортуїну Грацію шле приятельське повітання

Високошановний пане і велебний магістре, знайте, що я вельми дивуюсь, як ви можете не давати мені спокою, пишучи кожний раз: «Напишіть мені щось новеньке». Вам вічно хочеться знати новини, але в мене і без того сила-силенна всіляких справ. Через се новини мені не в голові, а бігаю я, мов окаянний, сюди-туди, клопочучись про благополучний рішенець, аби одержати жирний бенефіцій. Але на сей раз вволю ваше прохання й напишу вам так, що в майбутньому не будете турбувати своїми новинами. Ви, певне, чули, що у папи був велетенський звір, іменований слоном2. Папа дуже його цінував і міцно любив. Тепер хай буде вам звісно, що звір сей спустив дух. Коли він був болящий, папу сушила невимовна журба-печаль; він зібрав багатьох лікарів і сказав їм: «Учиніть, що у ваших силах тепер вдіяти, і спасіть мого слона». Лікарі старалися зо всіх сил, дивилися сечу слона, дали йому проносне, котре коштувало п’ятсот золотих флоринів. Все ж вони не могли нічого вдіяти, аби слона пронесло, і слон здох. Папу охопила велика скорбота. Кажуть, що він заплатив за слона тисячу дукатів, бо се був дивовижний звір з предовгим, грубезним хоботом. Коли слон бачив папу, вій вклякав і кричав громоподібним голосом: бар, бар, бар. Я мислю, що нема в усьому світі рівні сьому звірові. Оповідають також, що французький король і імператор Карл уклали мир 3 на багато літ і забожились-заприсяглися жити в мирі. Але багато гадають, що сей мир хисткий і недовговічний. Я не знаю, чи се правда, чи ні; не турбуюсь про се,