Золота четвірка. Дев'ятнадцятий кілометр
- Автор: Фиккер Эдуард
- Год: 1966
- Язык: украинский
- Год: «Радянський письменник»
- Переводчик: Геннадій Коновалов
- Жанр: Шпионские детективы
Электронная книга - «Золота четвірка. Дев'ятнадцятий кілометр». Краткое содержание книги:
Гострі, цікаві й повчальні повісті Фіккера перекладені кількома мовами світу, а останню з них екранізовано.
Карличек пішов влаштовувати зустріч Віри Клімової з Флорою Мілнеровою, а я, подумавши якусь мить, зняв телефонну трубку, набрав зашифрований номер і, почувши відповідь, сказав:
— Прошу з'єднати мене з товаришем полковником.
Полковник прийняв мене у себе вдома. Цей літній, завжди похмурий чоловік з вугластою головою і високим відкритим чолом цього недільного дня ще раз засвідчив свою залізну волю, щоправда, трохи незвичним способом.
Я не міг уявити собі нашого полковника без великої смердючої люльки. Коли він запалював її, всидіти поруч міг не кожен. Та виявлялось, що дома він нею не користується. Я його дуже поважав і тому навіть не міг подумати, що в цьому вирішальну роль відіграла воля його дружини, а не його власна.
Полковникові не треба було двічі говорити про одне й те ж. Після стислої доповіді я коротенько виклав йому свій план.
— Для того, щоб запобігти будь-якій випадковості, я пропоную зробити так: Август Майєр має передати в західноберлінський радіоцентр тривожне повідомлення. Нам було б вигідно об'єднатися зараз з ними проти спільного ворога, яким може бути і Арнольд Фієдлер, і хтось інший, що діє цілком самостійно або спільно з Фієдлером. Текст такого повідомлення я вже склав.
— Прочитайте, — попросив полковник. Я дістав з кишені блокнот.
«За тайником на дев'ятнадцятому кілометрі органи безпеки встановили нагляд. Є підозра, що його викрив молодик на ім'я Арнольд Фієдлер. Вибирати місця для радіопередачі стає все важче. ГР-2 швидко пеленгують патрульні машини. Якщо не вжити рішучих заходів, можливий провал».
ГР-2 — позивні Августа Майєра-Неумейстера, якими замість нього користувалися ми.
Полковник з хвилину щось поміркував і потім сказав:
— Цим ви хочете перевірити, чи не викрита наша акція Z-58?
— Так, — відповів я. — Проте, очевидно, її ще не викрито, бо нічого підозрілого не помічено. Хоч стверджувати категорично я не можу. Якщо нас викрито, радіоцентр не відповість Майєру, удавши, що його ніколи не існувало. Коли ж через сорок вісім годин відповідь надійде, значить, справі Z-58 нічого не загрожує.
Полковник помовчав, щось розмірковуючи, і знову запитав:
— Тоді ви заспокоїтесь?
— Не зовсім. Ця тривога матиме важливе значення. Ми зможемо одержати деякі додаткові відомості. Мені здається, що має трапитись те, на що ми так давно чекали.
Він схвильовано кивнув.
— Що ж, виконуйте. Фієдлери не працюють на ту ж розвідку, що й Август Майєр. Вони можуть мати справу лише з англійцями.
З даних про Фієдлерів випливало, що вони можуть бути агентами лише англійської розвідки. Август Майєр — він же ГР-2 — був завербований американською розвідкою через західноберлінський центр.
— Шпигунські центри, безперечно, ведуть між собою боротьбу, — продовжував полковник. — Ви можете скористатися з цього. Зробіть так, щоб одні шпигуни допомогли вам викрити інших. А вони нехай вважають, що обдурюють нас. Якщо ж пощастить скомпрометувати одночасно Фієдлерів і англійський шпигунський центр, то ми вб'ємо двох зайців. Як ви гадаєте?
Полковник похмуро посміхнувся, що траплялося з ним дуже рідко, потім важко відкашлявся і додав:
— Признаюсь вам, я вже давно не розважався. Якщо вам вдасться зробити все так, як ми говорили, буде багато сміху…
Він підвівся, подав мені на прощання руку і сказав:
— А з тим вашим Карличком я хотів би познайомитись особисто!
— В будь-який час, — відповів я.
— Ще трохи зачекаємо.
— Він і сам буде радий познайомитись з вами.
Я вийшов від полковника з наміром негайно зробити все можливе. ГР-2 міг вислати повідомлення ще сьогодні. У Західному Берліні настроювались на хвилю ГР-2 тричі на добу. Після цього кореспондент мусив три дні мовчати, аж поки його не потурбують. Якщо ж за цей час нічого не траплялося, він мав послати в ефір умовне повідомлення.
Сьогодні був третій день мовчання ГР-2.
Я підготував інформацію для наступної передачі і відправив її для шифрування. Копію спеціальним кур'єром переслав полковникові, зазначивши, що ця інформація вперше пролунає в ефірі о 16.42. Полковник мусив знати все. Не виключено, що в останню хвилину відбудуться якісь зміни.
Отож залишалося сидіти й чекати. Я розмірковував, чим ще зайнятися. На квартирі у Фієдлера я не був, з жінкою, яка в них прибирає, не розмовляв. Але ж із нею зустрічалися люди з загону Скали, а на квартирі Фієдлера побували мої працівники. І все ж вони могли що-небудь прогледіти. Я не вважаю себе розумнішим за Скалу, проте, побувавши після нього на дачі, я дещо…