Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
Однак п’ята карта виявилася суцільним розчаруванням — непотрібний чирвовий валет. Утім, попереду ще дві карти. Час уже розіграти цю руку. Він швиденько оглянув стіл, намагаючись оцінити свої шанси. Чотири карти бубнової масті в нього — і ондечки ще три на столі. Це означало, що сім із тринадцяти карт уже у грі. Лишилося шість. Непогані шанси на флеш! До того ж не варто забувати і про низькі карти — на столі їх було небагато, тож у колоді їх ще чимало, а попереду в нього ще дві карти.
Голова Шеллі пішла обертом: звісно, вирахувати все максимально точно було непросто, але шанси, безперечно, високі. Успіх на його боці. До біса підрахунки — він ставить на цю руку все, а на інше байдуже! У банку зібрано ставки сімох гравців, а отже, він отримає три з половиною долари за кожний свій долар. А якщо йому вдасться отримати весь банк, то за кожний свій долар він поверне сім!
Наступною картою виявився чирвовий туз. Шеллі здригнувся. Два тузи — не надто вдала комбінація. Його охопило хвилювання. Усе залежало від останньої карти. В останньому раунді відкрили одну бубнову карту та дві низькі, тож йому ще може пощастити, і то неабияк. Він підвищив ставку до двохсот. Лен і Білл не відставали. Підвищувати ставки можна було тричі, тож Шеллі скористався цією нагодою. Шестеро гравців зрівняли ставки. Шеллі намагався проаналізувати ситуацію. Не схоже, що в них гарні карти — на весь стіл тільки дві невеликі пари. Чорт забирай, навіщо вони продовжують робити ставки? Невже на нього очікує неприємний сюрприз? Шеллі намагався крадькома підрахувати банк. Та він гігантський! Мабуть, понад сім тисяч доларів, а попереду ще один раунд ставок.
Нарешті розіграли сьому — і останню — карту. Шеллі взяв три карти, що лежали лицем донизу, перетасував їх і поволі відкрив. Він тисячу разів бачив, як це робив його батько. Трефовий туз! Лайно! Найгірша карта, яку можна було отримати. Отакої: почати з чотирьох бубнових карт і закінчити трьома тузами! Вони нічого не були варті — і навіть гірше, бо він міг програти. Та водночас Шеллі не хотів їх відкривати. Ця рука — просто якесь прокляття! Він відчув, що потрапив у пастку, але треба було триматися. Шеллі знову спробував оцінити ситуацію. Лен, Арні та Віллі зробили ставки, а потім двічі підняли. Тед і Гаррі вийшли з гри. Це вісім сотень. Чи варто і йому труснути гаманцем? П’ять гравців. Жодного шансу на перемогу. Малоймовірно, що в них усіх немає чим побити його тузи.
Але ж… але… високих карт бракувало всім. Можливо, міркував Шеллі, ці чотири гравці претендували на нижній банк? Лен мав дві трійки: може, він хотів зібрати дві пари чи трійки? Він частенько таке робив. Ні! Прокинься, мрійнику! Рятуй свої вісім сотень. Із трьома тузами в тебе немає шансу виграти: тут обов’язково випливуть флеші чи стрити. Мають випливти. Бо ж якого біса вони продовжують робити ставки? Скільки зараз у банку? Як мінімум, дванадцять тисяч чи більше. Він може повернутися до Норми переможцем.
Якщо він зараз скине карти, а тоді дізнається, що з цими трьома тузами міг зірвати весь банк — о, він ніколи не пробачить собі, що йому забракло витримки. Ця думка переслідуватиме його. Чорт! Дідько! Він не мав вибору. Шеллі далеко зайшов, і повертати вже пізно. А тому вирішив плюнути на вісім сотень.
Розв’язка була швидкою і милосердною. Лен виклав на стіл флеш із королем, і три тузи Шеллі попливли за водою. Та навіть цей флеш не став виграшним — Арні мав фул-хаус, до того ж повністю закритий, а це означало, що йому вдалося його зібрати завдяки останній карті. Трясця! Шеллі зрозумів, що навіть якби йому вдалося зібрати свій бубновий флеш, він все одно програв би. Навіть якби йому трапилася трійка чи четвірка, він все одно не отримав би нижній банк: Білл відкрив ідеальну «цукерочку» — п’ятірка, четвірка, трійка, двійка, туз. Шеллі відчув, що на очі навертаються сльози, та натомість широко всміхнувся і сказав:
— Хіба така розвага не варта двох тисяч доларів?
Усі почали перераховувати свої фішки, а Лен обмінював їх на готівку. Кожні два тижні вони збиралися на покер то в одному, то в іншому будинку. Банкіром зазвичай був власник — наприкінці вечора він мав узгодити всі фінансові питання. Шеллі програв чотирнадцять тисяч триста доларів. Він виписав чек і, немовби вибачаючись, сказав, що поставить на ньому пізнішу дату. Лен дістав величезну купу стодоларових купюр і мовив:
— Шеллі, забудь про це. Я заплачу. Принось свій чек на наступну гру.
Отак вони й грали. Вони настільки довіряли одне одному, що нерідко жартували: якщо трапиться повінь чи землетрус, можна буде грати в покер по телефону.