Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді
- Автор: Ялом Ирвин
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: FLC, 2018
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Брехуни на кушетці. Психотерапевтичні оповіді». Краткое содержание книги:
Затишний кабінет. Навпроти вас на м’якій та зручній кушетці сидить він — психотерапевт, той, хто вислухає історію ваших страждань, допоможе… Йому ви готові повністю довіритися. А як щодо нього? Чи так само ваш лікар відвертий з вами?
За допомогою історії Ернеста Леша, досвідченого фахівця, автор відкриває перед читачем загадковий і не завжди привабливий зворотний бік психотерапії. Які таємниці минулого приховує Ернест, про що він думає під час чергового сеансу, дивлячись на свого пацієнта? І, зрештою, хто такий терапевт: бог чи людина зі своїми хибами та слабкостями? Перед вами – психотерапія без прикрас.
— Джейкобе, зараз не варто відволікатися, — втрутився Джон Велдон, — бо йдеться не про сексуальні вподобання Аллена Джейнвея. І не про Сетові. Тут нам треба бути обачними. За умов, що склалися, було б політичною катастрофою засуджувати чи виганяти члена інституту тільки тому, що він гомосексуаліст.
— Він або вона, — зауважила Олівія.
Джон нетерпляче кивнув на знак згоди й заговорив знову:
— Тоді нас також не мають цікавити сексуальні зловживання Сета відносно його пацієнтів — щоправда, сьогодні ми це ще не обговорювали. Ми отримали сигнали про випадки таких зловживань від кількох терапевтів, які зараз працюють із колишніми пацієнтами Сета. Утім, жоден із пацієнтів не згодився висунути проти нього звинувачення. Одна пацієнтка не вважає, що це завдало їй серйозної шкоди; інша стверджує, що це привнесло в її шлюб підступну й руйнівну двоїстість, однак чи то через свою вперту лояльність до Сета, чи то через страх перед думкою оточення вона відмовляється від звинувачень на його адресу. Я погоджуюся з Маршалом: у нас є тільки один шлях — наполягати на тому, що Сет здійснював неправильні, небезпечні й далекі від аналітики інтерпретації, прикриваючись ім’ям психоаналізу.
— Але зважте й на інші проблеми, — втрутився Берт Кантрелл, один із помічників Маршала, — згадайте про проблему конфіденційності. Сет може позиватися до нас через наклеп. А як щодо зловживань службовим становищем? Якщо хоча б один колишній пацієнт Сета вирішить позиватися, що завадить іншим зробити те саме відносно «бездонних кишень» нашого інституту чи навіть національного? Зрештою вони можуть просто сказати, що ми спонсорували Сета, обрали його на керівну посаду, дозволяли вчити кандидатів. Це осине гніздо, і краще б його не чіпати.
Маршалові подобалися ситуації, коли аргументи опонента видавалися слабкими й нерішучими. Щоб підкреслити цей контраст, він заговорив якомога впевненіше:
— Au contraire,[18] Берте. Якщо ми сидітимемо склавши руки, то тільки розхитуватимемо свою позицію. Твій аргумент на користь бездіяльності свідчить про те, що ми якраз маємо щось зробити, і то негайно, аби максимально відсторонитися від Сета і зробити все можливе, щоб виправити те, що він накоїв. Я вже просто-таки бачу перед собою судовий позов від імені Ріка Чаптона, хай йому грець. А якщо ми ухвалимо свій вирок щодо Сета, найменше, що може зробити Рік — це нацькувати на нас репортера з «Times».
— Маршал має рацію, — зауважила Олівія, яку часто вважали «голосом совісті» всього інституту. — Якщо ми справді віримо в ефективність нашої терапії й водночас у те, що неправильний, дикий психоаналіз є помилковим і шкідливим, тоді в нас немає вибору: ми мусимо працювати згідно з цими принципами. А тому маємо простежити, щоб усі колишні пацієнти Сета пройшли курс відновлювальної психотерапії.
— Легше сказати, аніж зробити, — із засторогою в голосі зауважив Джейкоб. — Жодні земні сили не здатні змусити Сета надати нам імена своїх пацієнтів.
— А це й не знадобиться, — мовив Маршал. — На мою думку, найкраще, що ми можемо зробити, — це звернутися через популярні ЗМІ до всіх пацієнтів, які лікувалися в нього протягом останніх кількох років, принаймні до всіх пацієнтів-чоловіків. Будемо сподіватися, що з жінками він поводився інакше, — додав він.
Почувши цей двозначний натяк, усі присутні почали усміхатися. Незважаючи на те, що чутки про сексуальні походеньки Сета з пацієнтками поширювалися протягом багатьох років, учасники зборів відчули полегшення з приводу того, що про це заговорили відкрито.
— Отже, ми дійшли згоди щодо того, що маємо спробувати запропонувати відновлювальну терапію пацієнтам Сета? — запитав Джон Велдон, стукнувши своїм молоточком.
— Я за, — мовив Гарві.
Рішення було одностайним, і Велдон звернувся до Маршала:
— Ти зможеш узяти відповідальність за цей крок на себе? Треба тільки погодити чіткий план дій з організаційним комітетом.
— Звісно, Джоне, — мовив Маршал, ледве стримуючи радість. Сьогодні його зірка засяяла ще вище! — Я також планую узгодити наші дії з Міжнародною асоціацією психоаналітиків, цього тижня я саме планував обговорити інше питання з їхнім секретарем, Реєм Веллінґтоном.
Розділ 8
18
Навпаки (фр.).