Крила України: Військово-повітряні сили України, 1917-1920 рр

Іншим шляхом формування українських військово-повітряніх сил стала українізація авіаційних частин колишньої російської армії. Найкращим прикладом в цьому відношенні був виведений з Румунського фронту і розташований на аеродромі Пост-Волинський під Києвом 6-й авіаційний дивізіон. До його складу входили чотири авіазагони: 10-й винищувальний, 6-й, 20-й і 36-й корпусні. Під час українізації командуванню дивізіона вдалося зберегти більшу частину кадрів, і в його складі нараховувалось близько 70 одних тільки льотчиків, без врахування допоміжного персоналу. Чи не найраніше, ще перебуваючи на фронті, був українізований 9-й корпусний авіазагін. Трохи пізніше українізація була здійснена в 6-му винищувальному авіазагоні (він став називатись 1-й Український винищувальний), а також у 8-му і 13-му армійських авіаційних загонах. В першій половині грудня 1917 року був українізований Одеський фортечний авіазагін, а у січні 1918 року — 12-й корпусний авіазагін VIIІ-Ї армії та 7-й авіазагін 2-ї бойової авіагрупи. З повітроплавних підрозділів першим був українізований 10-й корпусний повітроплавний загін на Румунському фронті. Прикладом протилежного роду є доля Ескадри повітряних кораблів. Українізація обернулась для неї суцільною демобілізацією, оскільки більшість її особового складу становили вихідці з Росії. На службі в ній залишилось з попереднього складу усього 33 чол.: 16 офіцерів та 17 урядовців. Хоч в Ескадру і був призначений український комісар — лікар Базилевич, ні він, ні ті нечислені кадрові офіцери, що залишились в Ескадрі, не змогли зберегти її матеріальну базу від розкрадання. Особливо при цьому «відзначились» бійці 7-го полку ім. гетьмана Дорошенка, котрі при потуранні своїх старшин розтягли на дрова цінну спеціально підготовлену авіаційну деревину. Серйозних збитків завдала Ескадрі і природна стихія — сильна буря в листопаді 1917 р. знищила 8 літаків «Ілля Муромець».