Носороги
- Автор: Йонеско Ежен
- Год: 1993
- Язык: украинский
- ISBN: 5-7715-0394-0
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Носороги». Краткое содержание книги:
Літній Добродій (до Жана). Обережніше. (До Логіка). Перепрошую.
Логік (до Літнього Добродія). Пусте.
Літній Добродій (до Жана). Пусте.
Літній Добродій і Логік сідають за столиком трохи ззаду й праворуч від Жана й Беранже.
Беранже (до Жана). А ви сильний.
Жан. Так, я сильний, і я сильний з багатьох причин. По-перше, я сильний, тому що я сильний, по-друге, сильний, бо маю моральну силу. Я сильний і тому, що не затруєний алкоголем. Не хочу вас дратувати, любий друже, але мушу сказати, що насправді тяжкий тільки алкоголь.
Логік (до Літнього Добродія). Ось, наприклад, такий силогізм. В кота чотири лапи. Ізидор і Фріко мають по чотири лапи кожен. Отже, Ізидор і Фріко — коти.
Літній Добродій (до Логіка). В мого собаки теж чотири лапи.
Логік (до Літнього Добродія). В такому разі це кіт.
Беранже (до Жана). А в мене життєвої снаги зовсім мало. Мабуть, я не відчуваю потягу до життя.
Літній Добродій (до Логіка, після довгих роздумів). Отже, за логікою, мій пес буде котом.
Логік (до Літнього Добродія). За логікою так. Але протилежне теж слушне.
Беранже (до Жана). Мене пригнічує самотність, і товариство теж.
Жан (до Беранже). Ви суперечите собі. Обтяжує самотність чи велелюдність? Маєте себе за мислителя, а логіки аніякої.
Літній Добродій (до Логіка). Так, логіка річ чудова.
Логік (до Літнього Добродія). Якщо не зловживати нею.
Беранже (до Жана). Жити — це щось ненормальне.
Жан. Навпаки. Найприродніше. Ось і доказ: живуть усі.
Беранже. Але мертві численніші від живих. Їх усе більшає. А живих так мало.
Жан. Таж мертві не існують — ще й це треба казати! Го-го! (Гучний регіт). І це вони тягарем для вас? Хіба важить те, що не існує?
Беранже. А я й себе питаю: я існую чи ні?
Жан (до Беранже). Любий мій, ви не існуєте, бо у вас немає думок. Думайте —і будете існувати.
Логік (до Літнього Добродія). Ще один силогізм: усі коти смертні. Сократ смертний. Отже, Сократ кіт.
Літній Добродій. І в нього чотири лапи. Справді, в мене був кіт, що звався Сократом.
Логік. Бачте…
Жан (до Беранже). Але десь усередині ви глузуєте з усього. Брешете. Кажете, що життя не цікавить вас. А проте, здається, хтось вас цікавить!
Беранже. Хто?
Жан. Та, котра щойно пройшла. Ваша приятелька з контори. Ви ж закохані!
Літній Добродій (до Логіка). Так, отже, Сократ був котом!
Логік (до Літнього Добродія). І нам це з’ясувала логіка.
Жан (до Беранже). Ви не хотіли, щоб вас бачили в такому жалюгідному стані.
Заперечний рух Беранже.
Це доводить, що вам не все байдуже. Невже ви сподіваєтесь, що Дезі захопиться пияком?
Логік (до Літнього Добродія). Повернімось до наших котів.
Літній Добродій (до Логіка). Я слухаю.
Беранже (до Жана). Усе ж мені здається, вона вже когось має на прикметі.