Носороги
- Автор: Йонеско Ежен
- Год: 1993
- Язык: украинский
- ISBN: 5-7715-0394-0
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Носороги». Краткое содержание книги:
Жан (розлютившись, до Беранже). Любий мій друже, один раз — це ще не звичка. І з вами нічого спільного я не маю. Бо ви… ви… це зовсім не одне й те саме.
Беранже (до Жана). А чому не одне й те саме?
Жан (кричить, аби перекрити шум, що долинає з-за крамниці). Бо я не п’яниця!
Логік (до Літнього Добродія). Навіть безлапий кіт повинен ловити мишей. Натура в нього така.
Беранже (кричить дуже голосно). Я й не кажу, що ви п’яниця. Але чому в однаковій ситуації я п’яниця, а ви ні?
Літній Добродій (кричить до Логіка). Так яка там котяча натура?
Жан (до Беранже, теж кричить). Бо все залежить від міри. На відміну від вас, я людина поміркована.
Логік (до Літнього Добродія, приклавши руку до вуха). Що ви сказали?
Гучний шум перекриває голоси чотирьох акторів.
Беранже (приклавши руку до вуха, до Жана). Тоді як я — що, що ви там кажете?
Жан (горлаючи). Я сказав, що..
Літній Добродій (горлаючи). Я сказав, що…
Жан (усвідомивши звуки, надто вже близькі). Та що воно робиться?
Логік. Та що це?
Жан (підводячись, перекидає стільця й дивиться на лаштунки ліворуч, звідки долинає ввесь той гармидер: там біжить назад носоріг). Ох! Носоріг!
Логік (підводячись, перекидає стільця). Ох! Носоріг!
Літній Добродій (теж, уставши, перекидає стільця). Ох! Носоріг!
Беранже (сидить і далі, але цього разу жвавіший). Носоріг! Уже й назад біжить.
Подавальниця (виходячи з тацею і склянками). Що це? Ох! Носоріг!
Таця випадає з рук, склянки б’ються.
Власник (виходячи з кав’ярні). Що це?
Подавальниця (до Власника). Носоріг!
Логік. Носоріг, щодуху мчить тротуаром куди очі спали!
Бакалійник (виходячи з крамниці). Ох! Носоріг!
Жан. Ох! Носоріг!
Бакалійниця (вистромивши голову з вікна над крамницею). Ох! Носоріг!
Власник (до Подавальниці). Бити посуд однак не треба.
Жан. Біжить куди очі спали, мало вітрин не зачіпає.
Дезі (вийшовши зліва). Ох! Носоріг!
Беранже (помітивши Дезі). Ох! Дезі!
Чути тупіт утікачів, що кричать «ох!», «ах!», як і перед цим.
Подавальниця. Отакої!
Власник (до Подавальниці). З вас я стягну за побите!
Беранже намагається сховатись, аби його не помітила Дезі.
Літній Добродій, Логік, Бакалійниця, Бакалійник виходять на середину майдану й кажуть:
Разом. Отакої!
Жан і Беранже. Отакої!
Чути моторошне нявчання, потім не менш страшливий жіночий зойк.
Всі. Он!
І тоді, коли шум уже слабшає, з’являється та сама Господиня,що й перше була, без кошика, але несе в руках мертвого й закривавленого кота.