Вірші з війни
- Автор: Гуменюк Борис
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Сергія Пантюка
- ISBN: 978-617-605-049-0
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Вірші з війни». Краткое содержание книги:
Про війну і душу сьогодні можна писати тільки так, як пише Борис Гуменюк.
Cаме за збірку «Вірші з війни» автор отримав літературну премію ім. В. Свідзінського від Ліги українських меценатів.
І саме таким поетам віриш, адже Борис Гуменюк вважає своїм кредо «життя як творчість і творчість як життя», – найкращий тому доказ те, що більшість віршів цієї збірки написані під свист ворожої артилерії в с. Піски, де Борис тримав лінію оборони у складі добровольчого батальйону ОУН.
Cаме за збірку «Вірші з війни» автор отримав літературну премію ім. В. Свідзінського від Ліги українських меценатів.
І саме таким поетам віриш, адже Борис Гуменюк вважає своїм кредо «життя як творчість і творчість як життя», – найкращий тому доказ те, що більшість віршів цієї збірки написані під свист ворожої артилерії в с. Піски, де Борис тримав лінію оборони у складі добровольчого батальйону ОУН.
Перейти на страницу:
А ти певно думав
що українці народжуються в шахтах
Живуть у шахтах від народження —
чорні й вугілля гризуть
Пауза Чути як десь працюють міномети Перекур
Слухай вато як кажеш тебе там кличуть
Борисом мати назвала
Я не знаю про що думала моя мати
Щоб назвати мене так само
як якусь вату але я теж Борис
А що це ми з тобою все перекрикуємося
перегукуємося
Давай підходь ближче на нейтральну територію
Обіцяю з нашого боку ніхто не відкриє вогонь
Щоб я теж підходив
Гаразд Підійду Чого ж
Даєш слово що з вашого боку
стрілянини не буде
Ну а як на рахунок твоїх теперішніх землячків
Чеченів сибіряків
А — їх зараз тут немає Вони в другому ешелоні
Шашлики смажать Відібрали в дядька козу
Тіпа заґрядотряди
Щоб ви не розбіглися додому
Можна я не буду матюкатися Можна
Не матюкатися — це така моя форма протесту
Як же ж ти дійшов до такого життя земляче
Гаразд Мовчу Бля
Двісті метрів від наших окопів до їхніх окопів
Сто кроків з мого боку сто кроків з його боку —
Сто найважчих кроків за цю столітню війну
Зійшлися Руки зайняті зброєю
Руки не потиснули
Нічого Так — звичайний хлопець
Трохи молодший за мене
Присіли на суху
зрізану кулеметними чергами траву
Поговорили Про те про се Помовчали
Подумали
Про одне й те саме помовчали
Про одне й те саме подумали
Про війну
Про війну
Про цю кляту війну
Перед тим як розійтися
Перед тим як відміряти спиною
Наступних сто олов'яних кроків
Він мені:
Наступного разу коли доведеться стріляти
Я буду брати трохи вище
Наскільки вище питаю
Щоб тебе не зачепити
А так щоб взагалі не стріляти
Не можеш Поки що
Розумію Ага Тобі треба з мужиками порадитися
Як далі бути Ага
Тим часом поки ви будете радитися
Я теж буду брати трохи вище
Так що не обижайся
якщо гілочки з дерев упадуть на голову
Шкода буде якщо залишиться без батька
такий пацан —
Майбутній гравець збірної України
Завтра знову стріляємо
Завтра знову чуємо якісь крики
Може це кричать поранені
Може це живі кричать над тілами загиблих
Може це твій земляк з того боку
Запитує тебе який рахунок
Бразилія — Німеччина
Це той випадок
коли найкращий рахунок сьогодні
Нульова нічия
Перейти на страницу: