Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Современная русская и зарубежная проза » Франческа. Володарка офіцерського жетона
Франческа. Володарка офіцерського жетона - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Франческа. Володарка офіцерського жетона

Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:

Франческа повертається! Командний центр управління польотами НАСА чекає ще більше пригод та викликів. Джорджіо та Франческа стають героями власної бондіани, разом рятують світ й одне одного, отримують офіцерські звання та дізнаються, як правильно закручувати гайки. Нова книжка Доржа Бату — це невигадані історії про дружбу, любов, толерантність, бійки, афери, спецоперації і навіть смерть. А також про те, що робота в команді — це не лише вміння добре робити свою справу, а й бути поруч у потрібний момент.
1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 192
Перейти на страницу:

— Ти хотіла, щоб Джорджіо сказав тобі те саме, що й батьки? — підняла брови МакКарті.

— Мабуть, ні… — розгубилася напарниця.

Я нарешті відірвався від складання плану й сказав:

— Якось один мудрий чоловік навів мені добрий приклад. Купив, каже, його приятель автівку й питає його: «Гарна?». «Гарна», — відповідає той. Потім дружина йому наодинці каже: «Насправді машина жахлива, навіщо ти сказав неправду?» А цей чоловік пояснює: «Коли людина вже щось зробила й питає моєї думки, то вона зазвичай шукає підтримки, а не критики. Якщо він уже купив машину й радіє або сумнівається, і йому потрібна підтримка, ну навіщо йому говорити, що автівка гімняна? Щоб зіпсувати йому настрій і стосунки з ним? От якби він спитав перед купівлею, то можна було б сказати чесну думку про цю машину. А коли він уже купив, то нехай тішиться!»

Франческа помовчала й сказала:

— Авжеж, це правильно. Я шукала в батьків підтримки, бо була не впевнена, що зробила добре. А від Джорджіо хотіла правди, бо вже точно знала, що зробила недобре: таки сильно попалила волосся…

— Доброго ранку, бойова тривога! Командир на обрії! — це був стандартний полковників ранковий дотеп. — Франческо, що ти зробила з волоссям? Дала йому команду «струнко»? — Вескотт засміявся.

— Подобається? — спитала Франческа, заздалегідь знаючи відповідь.

— Мені більше подобалися кучері! — по-військовому прямо сказав полковник.

— Ну ось, хоч одна конкретна людина на базі! — засміялася напарниця і повернулася до мене. — Добре, Джорджіо, я завтра знову зроблю кучері!

— Тільки не питай мене ще раз, чи тобі личить!

Зі своїми порадами треба бути обережним. Іноді людині потрібна тільки підтримка, а не цінні поради чи ваша особиста думка. А просто підтримати завжди простіше й приємніше, ніж критикувати. Правда ж?

* * *

Франческа здебільшого чудить по понеділках. Саме в понеділок були розбите скло, пожежа, літаючий клоп і бійка. Легше сказати, чого не було в понеділок. Останній раз саме в понеділок я виявив, що моя напарниця акуратно й сумлінно, керуючись єдино турботою про мене, видалила з мого комп’ютера звіти за минулий місяць[4]. А сьогодні, в середу, цілий ранок напарниця поводилася дивно. Було помітно, що вона не в гуморі, чимось стурбована й неуважна. І постійно кудись відлучається.

Десь посередині зміни хтось обережно торкнувся мого лівого плеча.

Монгол-кочовик зазвичай має четверо очей — двоє спереду і двоє ззаду, тому я знав, хто був за мною. Я повернувся. Франческа стояла, засунувши праву руку в кишеню.

— Ragazza mia, що сталося? — я знав, що щось трапилось і напарниця потребує моєї допомоги. Не питайте, звідки я це знав. Просто за неповний рік роботи з Франческою я шкірою відчуваю небезпеку і постійно перебуваю в режимі standby [5].

— Ось… — дівчина вийняла праву руку з кишені, і я зрозумів, що ця халепа — найсерйозніша з усіх, що ми з нею пережили.

На вказівному пальці у Франчески красувався підшипник. Новенький сталевий і блискучий підшипник. Він так щільно застряг при основі пальця, що сам палець сильно набряк і нагадував шматок мармурової яловичини. Шкіра довкола нігтя посиніла.

Я зрозумів, що справи погані.

— Нам терміново треба до лікаря!

— До лікаря? — кволим голосом вимовила нещасна сицилійка.

— Офіцере Баррел, у нас термінова ситуація!

— Що я маю робити? — відгукнувся у навушник старший офіцер.

— Потрібно зняти телеметрію з «Аури» і звіритися із заданими параметрами. Там має бути збіг по двох точках, на вході й виході з фокуса. Інтервал хвилина і вісім! Підготуйте нам похибку на завтра. Завтра якраз і займемося.

— Зрозумів! Що робити з останнім кейсом?

— Поставте в «hold» — вікно дозволяє зробити його до полудня, попередьте Г’юстон, будь ласка!

— Добре, синку! — без зайвих запитань сказав Баррел.

— Ну, Чессіно, погнали!

Медичний блок розташований у сусідньому корпусі. Поки ми бігли туди, Франческа намагалася розповісти, яким чином її вказівний палець намертво застряг у підшипнику:

— Розумієш, Сільвія (племінниця, дочка старшого брата Патріціо, точна копія Франчески) впустила свій спінер у пісочницю. Туди потрапив пісок, і спінер перестав крутитися… Я обіцяла почистити…

Я тим часом мовчки думав, що робити. Палець набряк так, що зняти підшипник було неможливо. Мило, олія і гель точно вже не допоможуть…

вернуться

4

Цю історію описано в книжці «Франческа. Повелителька траєкторій».

вернуться

5

Режим готовності, за якого електронні прилади деактивовані, але готові до негайної роботи за командою.

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 192
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)