Франческа. Володарка офіцерського жетона
- Автор: Бату Дорж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-682-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:
— Ну… Не можна так одразу сказати, на краще чи на гірше — змінило і все! Залежно з якого боку глянути! — я викручувався, як вуж.
— Джорджіо, ти в довбану дипломатію тут не грайся! Відповідай прямо: хріново мені з прямим волоссям чи ні?! — Франческа була настроєна рішуче, як слідчий, що за будь-яку ціну хоче вибити з підозрюваного щиросерде зізнання.
Я спокійно пройшов, сів за свій стіл і обережно виглянув з-за комп’ютера:
— Чессіно, вигляд у тебе чудовий. Маєш блискуче, ідеально випрямлене чорне волосся. Чесно, я не знаю, чим саме ти так майстерно розкрутила свої жорсткі кучері. Добра робота!
— Я годину сиділа, прасувала! — пожалілася дівчина. — Кучері ніяк не хотіли розкручуватися!
— Але ж ти їх таки розкрутила! Молодець!
— А варто було?
— Залежить, яку мету ти перед собою ставила. Якщо змінити імідж — тобі це вдалося на всі сто!
— Ти клятий журналіст! Можеш не морочити мені голову своїми гімняними маніпуляціями і сказати прямо: тобі подобаються кучері чи пряме волосся?!
Вона мене загнала в кут.
— Чессіно. Якщо чесно, то мені більше подобалися кучері…
— То чого ж ти мені тоді стільки часу мозок виїдав?! Не міг одразу сказати?!
— Пілоти, привіт! — до нас зайшла Сара МакКарті.
Сержант мала звичний для нас вигляд — військова форма, чорні кучері, акуратно скручені в «дульку», а обличчя заховане під натягнуте на самі очі кепі. Словом, строга Сара-сержант разюче відрізнялася від Сари-балерини — романтичної дівчини в легкій сукні та з розпущеним волоссям.
— О, Франческо, в тебе нова зачіска! — оцінила Сара. — Клас! Ти дуже змінилася!
— У який бік? — одразу пішла в наступ напарниця.
— Пряме волосся тобі до лиця, але мені більше подобалися кучерики, — засміялася Сара.
Франческа метнула на мене переможний погляд:
— Учись, як треба відповідати!
— Я всього-на-всього хотів бути чемним!
— «Чемним»! Мені не треба, щоб ти був чемним, мені треба, щоб ти був чесний!
— Оце тобі на! Я ще ж і винний! — образився я.
— Що тут у вас сталося? Чого ви сваритеся? — спитала Сара.
— Бо Джорджіо виконує танець під назвою «Тридцять три китайські церемонії»! Не міг одразу сказати, що мені пряме волосся не личить! Довелося із нього обценьками витягувати!
— Я похвалив зусилля!
— А я хотіла почути правду!
Сара засміялася:
— Джорджіо просто хотів бути джентльменом! Чесно кажучи, я на його місці вчинила б так само. Я ж сказала, що тобі личить!
— Але потім ти сказала, що кучері мені личать більше!
— Це моя суб’єктивна думка, — відрізала Сара. — І я маю на неї повне право. Ти мене спитала, «в який бік» ти змінилася, маючи на увазі, пасує тобі чи ні. Було таке?
— Було таке, — погодилася Франческа.
— А я тобі відповіла. Сказала свою думку, але аж після того, як ти спитала. Як я зрозуміла, Джорджіо вчинив так само — то чого ти на нього накинулася?
— Він не одразу сказав, коли я його спитала!
Я ображено мовчав, складаючи план корекцій на день.
— Він мав право взагалі не висловлювати своєї думки, — Сара розвела руками. — І якщо ти так реагуєш на його чемність, то я б на його місці взагалі надалі мовчала б!
Франческа зрозуміла, що перегнула палицю. Вона встала, підійшла до мене, присіла й зробила жалісливі очі:
— Джорджіо, пробач мені, будь ласка! Пробач мені, я дурна й більше так не буду!
— Ти не дурна, і я не вірю, що ти «більше не будеш», — скептично зауважив я.
— Будь ла-а-а-а-асочка!
— «Будь ласочка» що?
Франческа зібралася із духом, заплющила очі й вимовила найстрашніші для неї слова:
— Вибач, напарнику, Я НЕ МАЛА РАЦІЇ. Мир?
— Та ну, все гаразд, мир, звісно! Я і не думав ображатися.
— От брехун!
Мир було відновлено, і Франческа розповіла, як дійшла до такого життя.
— Мені просто захотілося щось змінити. Спочатку я спробувала синю помаду…
— І як? — спитала Сара.
— Бачила мультфільм про мертву наречену? Десь так!
— Шикарно! Оце я розумію — зміна іміджу! — захоплено сказала сержант.
— Ага, уявляю, що мої батьки сказали б!
— А що вони сказали про твоє пряме волосся?
— О-о… — закотила очі напарниця. — Я від мами таку лекцію вислухала! Повний набір: «не личить», «знущання над волоссям», «лице стало, як гарбуз», «дарма час витрачала» і так далі. Мабуть, тому я на Джорджіо сьогодні й зірвалася…