Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
24. Право покупця вимагати усунення недоліків у поставлених товарах у місці знаходження товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника, передбачене ч. 6 ст. 268 ГК, не виключає права покупця на відмову від прийняття недоброякісних товарів, яке (право) передбачене ч. 5 ст. 268 ГК, а лише дає покупцеві можливість вибору. Це ж стосується і випадків, коли здійснена поставка товарів, що відповідають стандартам, технічним умовам, але не відповідають сорту, передбаченому договором (є товарами більш низького сорту).
25. Стосовно поставки чітко і незаперечливо вирішені питання щодо гарантій якості. Частина 2 ст. 675 ЦК виявилась відірваною від життя, коли зазначає на те, що гарантійні строки встановлюються законом або договором. Реальність така, що гарантійні строки часто встановлюються стандартами і технічними умовами, що знайшло відображення в п. 40 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п. 33 Положення про поставки товарів народного споживання. Частина 2 ст. 269 ГК також виходить із того, що гарантійні строки встановлюються стандартами і технічними умовами і допускає погодження в договорі більш тривалих гарантійних строків, ніж установлені зазначеними актами строки.
26. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 676 ЦК, що поширюється на всі договори купівлі-продажу, гарантійний строк починається з дня передання товару покупцеві. У ч. 3 ст. 269 ГК такий же день початку перебігу гарантійного строку встановлено стосовно продажу товару через роздрібну торгівлю. В інших випадках спеціальне правило ч. 3 ст. 269 ГК приписує обчислювати гарантійні строки з моменту введення виробу в експлуатацію, але не пізніше одного року з дня одержання виробу покупцем.
27. Значно більш ліберальні стосовно продавців правила встановлені на випадок поставки некомплектних товарів. Установлюючи правило, що зобов’язує боржників належне виконувати зобов’язання (ст. 526 ЦК), Цивільний кодекс не формулює загального правила, яке б давало право кредитору відмовитись від прийняття неналежного виконання. Твердження про те, що таке право кредитора випливає із ст. 526 ЦК, не відповідало б букві закону. Не формулюється таке правило і в інституті купівлі-продажу. Немає його і в законодавстві, що регулює відносини щодо поставки. Тому відповідно до ч. 3 ст. 270 ГК некомплектний товар покупець зобов’язаний прийняти в рахунок договору, але до укомплектування товару покупець має право відмовитись від договору (якщо товар уже оплачений, покупець вправі вимагати повернення сплачених сум). І тільки в тому випадку, коли постачальник упродовж двадцятиденного строку після одержання вимоги покупця не доукомплектовує товар або не замінить його комплектним, покупець отримує право відмовитися від товару.
28. Правила Положень про поставки про ціни і порядок розрахунків не підлягають застосуванню, оскільки відповідні відносини врегульовані ст. 632, 691 — 695 ЦК, ст. 189 — 192 ГК, Законом «Про ціни і ціноутворення» [36], Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті [432].
29. Майнова відповідальність в Положеннях про поставки розуміється як покладення на боржника обов’язку відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань, а також як обов’язок сплатити неустойку. Питання відшкодування збитків достатньо детально врегульовані ст. 22, 623, 624 ЦК, ст. 224 — 239 ГК, що виключає застосування відповідних правил Положень про поставки. Що стосується неустойки, то, як і інші види забезпечення виконання зобов’язань, вона може встановлюватись законом або договором. Підзаконні акти СРСР (такими є Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і Положення про поставки товарів народного споживання) не можуть застосовуватись в Україні в частині, в якій вони встановлюють неустойку за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, що ґрунтуються на договорі поставки.