Її ім’я було Татьяна

Місце — те саме. Краще, ніж Тоцький полігон, не придумаєш. Пейзаж, якщо уяву напружити, цілком на Баварію скидається.

Доповів Жуков Хрущову. Той погодився. Дав вказівку у Чкалов і Куйбишев: великий концерт повторюємо за рік, готуйтеся.

Перший секретар Чкаловського обкому КПРС товариш Павло Миколайович Корчагін відразу наказав причепити свій персональний вагон до першого поїзда. До Куйбишева зовсім недалеко. Річка Самара бере початок недалеко від Чкалова, який раніше був Оренбургом, і тече прямо до Куйбишева, який раніше був Самарою. Залізнична магістраль уздовж річки Самари, одне — правіше від неї, друге — лівіше. На півдорозі — той самий чортів Тоцький полігон.

Товариш Корчагін з вокзалу одразу до сусіда — першого секретаря Куйбишевського обкому КПРС товариша Михайла Трохимовича Єфремова: «Що робити будемо?».

Вирішили, що першим до Хрущова звертається Корчагін, бо в нього аргументи слабші. Другим, і нібито незалежно, не викриваючи, що змовилися, звернеться Єфремов.

Корчагін повернувся до себе у Чкалов, зателефонував Хрущову, доповів про перевиконання плану виробництва промислової продукції, успіхи в сільському господарстві, зростання рівня комуністичної свідомості робітників, селян і трудової інтелігенції, плавно перейшов на боєготовність військ Південно-Уральського військового округу, яка внаслідок проведених на Тоцькому полігоні навчань нечувано посилилася. І наприкінці обережно про те, що на цьому можна було б і припинити, тому що стали відомі певні негативні моменти.

— Які ще моменти?

— Народ наш недовірливий. Сказано йому яблук не їсти, картоплю не копати. А йому, народові нашому, хоч кіл на голові теши.

— Чи є такі, що вірять, що капусту й огірки з городів їсти не можна?

— Такі, Микито Сергійовичу, є. Самі не їдять, на ринок везуть. Щоб добро не пропадало. Або державі здають. План заготівель ніхто не відміняв.

— Іще які моменти?

— Ми доповідали, що всю худобу з небезпечного району відганяли у безпечні місця. А де вони, безпечні? Декілька сіл за п’ять кілометрів, але є ж і за десять. Корів гнати зі сотень дво-рів можна, але як гнати свиней? Вони жирні на коротких ніжках. А куди подіти курей, гусей, качок? Тому вибухом багато живності побито, а ті, що не вбиті, хворіють. Та й тих корів, що виганяли, уберегти від хвороб неможливо. Вони по траві пасуться. Як і кому поясниш, де гарна трава, а де радіоактивна, тому деякі несвідомі громадяни висловлюють невдоволення.

Подумав Хрущов і вирішив, що навчання проводити треба. Якщо вибрати інше місце, то буде два заражені полігони. Уже краще на одному місці проводити. Про це й повідомив товаришеві Корчагіну.