Твори у 12 томах. Том 06

Як довго тяглись ці розшуки, Мартін не знав — либонь, дуже довго, — аж раптом він почув стукіт у двері: Марія питала, чи не захворів він. Мартін відповів глухим незнайомим голосом, що він просто задрімав. І здивувався, що в кімнаті вже поночі. Листа він одержав о другій годині дня, а тепер уже вечір. Певно, він таки хворий.

Тут знову перед ним з’явилося число 8,00 і він знову мусив його розгадувати. Але тепер він став хитріший. Зовсім йому не треба нишпорити у себе в мозку. Дурний він був, що досі не здогадався. Він натиснув важіль, і навколо нього закрутився його розум, і оте дивовижне колесо долі, і прудка карусель пам’яті, і весь верткий глобус мудрості. Все швидше й швидше обертались воші, поки не затягли і його в свою круговерть і не кинули в чорну хлань хаосу.

Мартін ніяк не здивувався, опинившись у пральні. Він качав накрохмалені манжети і раптом побачив на них якісь цифри. Певно, це новий спосіб значити білизну, подумав він, але, придивившись, розглядів на одній манжеті число 3,85. Тоді він пригадав, що це борг бакалійникові і що на барабані качальні мигтять його рахунки. І тут у нього з’явилася чудова думка. Він поскидає рахунки додолу, і не треба буде їх сплачувати. Не встиг подумати, як уже почав з огидою м’яти манжети і шпурляти їх на страшенно брудну підлогу. Купа дедалі росла, і, хоч кожен рахунок розбився на тисячу таких самих, Маріїн рахунок на два з половиною долари зоставався тільки один. Це означало, що Марія не докучатиме з цим боргом, і він великодушно вирішив, що саме їй одній і заплатить. Тоді заходився розшукувати її рахунок серед купи манжетів. У розпачі шукав він його кілька віків, аж поки до пральні не ввійшов хазяїн готелю, гладкий голландець. Лице його палало гнівом, і він загорлав на цілий світ: «Я вирахую вартість цих манжетів з вашої платні!» Купа манжетів виросла в ділу гору, і Мартін зрозумів, що його засуджено на тисячу років тяжкої праці, щоб заплатити за них. Йому нічого не лишалося, як тільки вбити хазяїна готелю і підпалити пральню. Але гладкий голландець випередив його, схопив за комір і почав сіпати вгору-вниз. Він перекинув його через стіл до прасування, через плиту, качальню, пральну машину, віджимальню, кадовба. У Мартіна аж зуби цокотіли і розболілася голова, так його заколотило. Він був просто вражений силою голландця.