Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
- Автор: Шульц Бруно
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Дух і Літера
- ISBN: 978-966-378-264-5
- Переводчик: Андрій Павлишин
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
Позаяк перебування у провінції віддалік інтелектуальної динаміки позбавляє мене джерел, стимулів і посібників, які дає столиця, — хочу клопотати про переведення на рівноцінну посаду у Варшаві, тобто в ролі вчителя малювання в середній загальноосвітній або фаховій школі.
Отож звертаюся до ЯВ Пана Міністра з палким проханням зволити підтримати мене в пана Куратора Варшавського ШО[444].
Бруно Шульц
Варшава, 2 VII 1936
До
Кураторії Львівського Шкільного Округу
у Львові
Звертаючись із цим проханням до Кураторії ШО, маю вже за собою цінний прецедент її великодушного рішення, яке свідчить, на які далекосяжні концесії ладна Вона піти у своїй турботі про примноження культурних вартостей, підтримуючи всі наміри, які можуть тим вартостям сприяти, навіть якщо їхній ґатунок виходить за вузькі рамки шкільного відомства.
У січні ц.р. Кураторія ШО вирішила надати мені піврічну оплачувану відпустку з відшкодуванням коштів заміни для заняття інтенсивною літературною працею, усвідомлюючи, що обов'язки вчителя в сучасній школі занадто поглинають, щоб залишити місце для художньої творчості в серйозному масштабі.
Завдяки тій полегші я зміг значно просунутися в моїй роботі над романом[445], написати том новел, який віддаю цими днями до друку[446], перекласти роман Фр. Кафки[447] (накл. «Roju»), потужного письменника-містика, в Польщі досі майже не знаного, а також написати низку критичних статей, надрукованих у різних періодичних виданнях.
У цьому навчальному році Кураторія дала мені ще один доказ своєї уваги й турботи, розписавши мені в розкладі занять значну перевагу уроків малювання, а меншою мірою практичних занять, котрі руйнують внутрішню зосередженість, якої вимагає мистецька творчість.
Те велике розуміння й доброзичливість, які Кураторія ШО виказала до моїх прагнень і починань, надає мені сміливості, втім, посунутися в моїх проханнях ще на крок далі.
Провінція, де я мешкаю, сприяє, либонь, роботі митця, еволюція котрого вже завершилася, митця, котрий випрядає вже тільки вміст, нагромаджений упродовж багатьох років навчання та досвіду. Про таке почуття замкненого розвитку, цілковитої готовності та завершеної зрілості в моєму разі не може бути й мови. Навпаки, мене постійно переслідує палюче відчуття недостатності моїх знань, потреби перегляду, конфронтації, утвердження та зміцнення в моїх інтуїціях і припущеннях. Словом, нинішнє моє становище не розв'язує проблему духовної поживи, внутрішньої регенерації, без якої митець, котрий розвивається, приречений безнадійно зів'янути та змарніти. Сучасному історичному моментові притаманна неймовірна конденсація проблем і, пульсуючи від них, доба не дозволяє навіть на мить духовної ізоляції. Хто втрачає контакт із духовним життям епохи, той втрачає актуальність у своїй творчості, не вважається художником. Приватні засоби навіть добре забезпеченої людини недостатні, щоб забезпечити обов'язкову лектуру. Тільки університетське місто надає всі посібники й матеріали, дозволяє орієнтуватися в інтелектуальній динаміці.
Те занепокоєння про контакт з інтелектуальною динамікою та почуття відповідальності за мою працю схиляє мене до палкого прохання: прошу Кураторію ШО зволити взяти до уваги можливість переведення мене на тих самих умовах, тб. у ролі вчителя малювання, до гімназії, фахової школи, а зрештою навіть до звичайної школи у Львові[448]. Дозволю собі зазначити, що і в галузі педагогічної праці після 12 років служби у провінції стан мого фахового досвіду освіжився би завдяки контактам з видатнішими педагогами та результатами їхньої праці, а також завдяки контактові з новими течіями та новою фаховою літературою.
Сподіваюся, що Кураторія ШО, яка досі ставилася до моїх прагнень із винятковою доброзичливістю, і надалі буде ласкава зауважити за їхнім приватним й індивідуальним характером риси більш загального інтересу, що може виправдати підтримку їх.
Бруно Шульц
Дрогобич, 30 листопада 1936.
До
Кураторії Львівського Шкільного Округу
у Львові
Нижчепідписаний професор малювання при Державній гімназії у Дрогобичі, просить надати йому дозвіл навчати малювання у приватній спільній гімназії ім Л. Стернбаха у Дрогобичі в обсязі 3 годин на тиждень[449].
Бруно Шульц
Дрогобич, 16 IX 1938.
До
444
На прохання про переведення до Варшави Варшавська Кураторія листом від 9 вересня 1936 року відповіла: «Кураторія не має змоги виконати клопотання п. Бруно Шульца щодо переведення його до Варшави». На листі Шульца за 2 липня 1936 року занотовано: «Варшавська Кураторія листом від 9 IX 1936 відповіла, що вакансії відсутні».
445
Йдеться про незавершений і втрачений роман Месія (Mesjasz).
446
Йдеться про збірку Санаторій під клепсидрою, опубліковану у видавництві «Rój» (1937).
447
Йдеться про Процес Франца Кафки («Rój», 1936). Див. примітку 7 в листах Шульца до редакції «Sygnałów» (у електронній версії — прим. 181).
448
Справа переведення до Львова, про що далі клопотав Шульц, так і не була втілена, хоча зі збереженого документа випливає, що для того були певні шанси: «Враховуючи мистецько-літературні таланти п. Шульца, II В.[ідділ] [Кураторії ЛШО] підтримує його прохання про переведення до Львова, зазначаючи, що в державних гімназіях немає вакансії вчителя малювання. Прохач міг би плідно працювати в загальній або професійній школі, до якої можна було би його перевести. — Львів 28 XII 1936».
449
Прохання Шульца про дозвіл навчати малювання — три години на тиждень — в іншій дрогобицькій гімназії було зумовлене потребою збільшити кількість навчальних годин до ліміту, якого вимагали положення про роботу вчителя. Дирекція Державної Гімназії в супровідному листі підтримала клопотання Шульца: «Прохач має в Державній гімназії 27 годин, а у приватній гімназії ім. Стернбаха матиме 3 години, тобто разом 30 годин на тиждень. Він є сумлінним і ретельним учителем. — Директор Т. Каньовський».