Життєписи дванадцяти цезарів

57. Багато чуд провіщало майбутнє убивство. Статуя Зевса в Олімпії, яку наказав було розібрати й перевезти до Рима, раптово видала такий гучний регіт, що затряслися риштування та порозбігалися робітники, а якийсь чоловік на ім’я Кассій, що випадково надійшов, стверджував, що вві сні йому було наказано принести в жертву Юпітерові бика[452]. 2. У Капуї в березневі іди блискавка вдарила в Капітолій, а в Римі в той же час — у кімнату двірничого, що в палаці на Палатині. Деякі вважали: останнє знамення провіщає небезпеку господареві від його прислужників, а попереднє — ще одне велике вбивство, — таке ж, як сталося колись в цей же день[453]. Коли ж Калігула запитав астролога Суллу про свій гороскоп, той ствердив, що вбивство невпинно наближається. 3. Застерігав його також оракул Фортуни Антійської, аби остерігався Кассія, і він з цієї причини навіть послав убити Кассія Лонгина, що був проконсулом в Азії, але навіть не згадав, що Херея теж був Кассієм. Напередодні загибелі приснилося йому, що стоїть на небі поблизу трону Юпітера, і бог штовхає його великим пальцем правої ноги та скидає на землю. Згодом як пророчі сприйняли також інші пригоди, що сталися того ж дня незадовго перед убивством. 4. Приносячи жертву, забризкався кров’ю фламінго, а мімічний актор на ім’я Мнестер виконував ту ж трагедію, яку колись виконував Неоптолем на тому святі, на якому був убитий Филип, цар Македонії[454]. В іншій виставі, “Лавреол”, головний герой, вириваючись із обвалу, блює кров’ю, і коли численні другорядні актори повторювали цю сцену, то врешті все було залите кров’ю[455]. Готувався також нічний спектакль, у якому єгиптяни й ефіопи мали показували сцени загробного життя.